22 жовтня до стін Білого дому прийшли родичі бійців 1-го батальйону територіальної оборони «Волинь» та деякі військовослужбовці. Звернутися до влади за підтримкою їх змусило рішення Генштабу про приєднання батальйону «Волинь» до однієї з бригад ЗСУ.
А позаяк формувався для захисту саме волинських територій, проходив бойове злагодження тут і оснащений був коштом обласного бюджету, то бійці не бачать підстав воювати у складі регулярних військ. Тим паче, що частина з них пішли на фронт добровольцями, не маючи за плечима навіть служби в армії. Нині командир батальйону Сергій Козак, стверджують його підопічні, вже отримав відповідний наказ, але одностайний зі своїми бійцями і поки не підписує документ. Збереження статусу для нашого тербатальйону, переконані військовослужбовці, дозволить їм незабаром піти на ротацію. А ні – то «Волинь» може чекати доля багатостраждальної 51-ї бригади.
Варто нагадати, що волинський тербатальйон – був єдиним, який найдовше з-поміж подібних підрозділів проходив бойове злагодження. І сталося це тільки завдяки вольовій позиції командира Сергія Козака та офіцерів. Про це він розповідав сам на одній із літніх сесій обласної ради. Тоді ж казав, що у батальйоні із 40 офіцерів, 19 жодного дня не служили на військових посадах, а лише навчалися на військових кафедрах. Тому бійців, частина з яких – добровольці, не було навіть кому вчити. За сприяння облдержадміністрації та облради батальйону дозволили проводити злагодження довше, відповідно – бійці змогли краще підготуватися.
Нині «Волинь» – у зоні АТО. Ось як пояснив позицію командування та його підопічних заступник штабу батальйону Олег Кивлюк: «Президент прийняв рішення, що батальйони тероборони мають знаходиться на місцях своєї дислокації, максимум – на третій лінії оборони. Ми зараз – на першій лінії оборони. Щоб нас не виводити звідти, прийнято рішення генеральним штабом ЗСУ про переформування нас у 99-й окремий піхотний батальйон, який буде входити в склад 15-ї артилерійської бригади. Хлопці невдоволені, їм пропонували писати рапорта, вони відмовляються. На них чинять тиск. І на командира також. Ми йшли по-різному: хто по мобілізації, хто добровольцями. Надіємося, що обласна влада нас не кине. Тому що формувався батальйон як такий, що підпорядковується облдержадміністрації. Потім вже нас підпорядкували Міноборони.
Всі бійці тербатальйону хочуть залишитися з комбатом Сергієм Козаком і стоять за ним стіною. Сергія Ростиславовича ми дуже поважаємо. Були спроби його зняти ще коли ми проходили бойове злагодження, але хлопці сказали: «тільки з ним підемо воювати!». Ми хочемо залишитися 1-м батальйоном територіальною оборони»
Мама Сергія Козака Алла Федорівна від імені усіх присутніх родичів бійців запевнила: вони не добиваються, аби їхніх чоловіків забрали з фронту:
«Я мама командира. І я не проти того, щоб син воював. Я його благословила. Слава Богу, що повага в нашій країні до військових вертається. Хай служить, бо якщо наші діти не будуть там, Путін буде тут. І всіх мам прошу: візьміть серце в кулак і тримаймося! Наші діти герої, вони знають, за що стоять. Молімося. Сергій просить: моліться всі, бо вони це дуже відчувають!».
Люди написали колективне звернення й у стінах облдержадміністрації, куди їх запросили з вулиці, написали колективне звернення до голови Волинської облради Валентина Вітра та голови Волинської облдержадміністрації Володимира Гунчика, зібрали підписи. Тут же зустрілися із першим заступником голови обласної ради Олександром Пирожиком та радником голови облдержадміністрації Борисом Кондратюком. Голова облдержадміністрації на той час був у відрядженні на Рожищенщині.
Як зауважив Борис Кондратюк, рішення щодо територіальної оборони приймає керівник Генерального штабу генерал-полковник Муженко. Голова облдержадміністрації керує батальйоном тероборони – лише тоді, коли в країні надзвичайний стан. Тому повноваження виконавчої влади, та й взагалі цивільної – обмежені.
Все ж родичі вимагають проведення позачергової сесії обласної ради і прийняття звернення від депутатів до Президента. Згодом до людей підійшов голова облради Валентин Вітер. Запевнив, що разом з головою облдержадміністрації підпише відповідний лист, який адресують керівництву країни та Збройних Сил України, тому потреби в сесії – нема. Люди погодилися забрати зі звернення ультиматум про перекриття доріг та голодуванні в разі не підтримання їхніх вимог. Але залишилися чекати Володимира Гунчика, аби донести свою правду ще і йому. 
Олена ЛІВІЦЬКА.
Фото автора.