«Ця волинська земля дає мені шматок хліба. На цих людях я заробляю. Тому я хотів би брати участь у вирішенні їхніх проблем», – каже один із благодійників фонду «Волинь – 2014» Володимир Кривінський.
Директор підприємства «Агро Престиж» Володимир Кривінський – нетиповий благодійник у колективі фонду «Волинь-2014». Чому? А тому що в першу чергу – тернополянин. Здавалося б, людина на Волині знана хіба що у колах аграрного бізнесу, невже їй болять проблеми волинських бійців?..
«Війна – наша спільна проблема, – переконаний Володимир Богданович. Він, як і чимало хто з небайдужих українців, включився в активну допомогу армії з перших днів мобілізації. – Тоді чимало моїх земляків призвали на службу. Я живу в Теребовлі, а моя дружина Галина – сільський голова у Підгайчиках. Так склалося, що наші хлопці йшли на війну через мій гараж, у прямому значенні цих слів. Я їх одягав, купував форму, куртки… І то був тільки початок. Потім були тепловізори, машини й багато всього іншого. Є у нас місцева благодійна організація «Теребовлянська вежа», яка допомагає нашим воїнам ще фактично з часів Майдану. Я вважаю: в тій ситуації, в якій опинилася наша країна, кожен громадянин повинен стати на її захист. Хто як може. Як не на фронті, то тут – активною роботою на підтримку армії. За мною – колектив, підприємство, воно мусить працювати, сплачувати податки, тому на фронт я піти не можу. Але допомогти військовим – зобов’язаний. Якщо підрахувати, то наше підприємство за період АТО виділило на всі ці справи понад 600 тисяч гривень».
Із весни тернопільський бізнесмен активно допомагає й волинянам – у рамках роботи благодійного фонду «Волинь-2014».
«Я дізнався про діяльність фонду, про його успіхи – від відомого у вас аграрія Валерія Діброви, мого колеги у бізнесі. І поцікавився, чим я можу допомогти. А він каже: «Долучайся!». Щодо того, чому саме я вирішив надати кошти на підтримку волинських бійців, усе дуже просто: ця волинська земля дає мені шматок хліба, я заробляю на цих людях, тому хотів би брати участь у вирішенні їхніх проблем. Ні. Не так – допомогти їм у біді».
Підприємство Володимира Кривінського функціонує на території кількох областей Західної України, займається продажем насіння, засобів захисту рослин тощо. У колективі – три десятки працівників, із небагатьох чоловіків двоє вже пройшли через АТО… Чимало з потужних агрогосподарств області – партнери ТОВ «Агро Престиж». Це підприємства Євгена Дудки, Валерія Діброви, Валентини Здрилюк… Тут у випускника львівського сільськогосподарського інституту чимало однокурсників. Зрештою, Володимир Кривінський – справжнісінький волинський зять. Його дружина Галина – уродженка с. Охлопів Горохівського р-ну. Там живе і його теща.
«Ця біда повинна нас об’єднати. Сьогодні армії дуже потрібне наше плече. Треба більше популяризувати військову справу. Не соромитися цього. У нас якось усе надто закрите. Невідомість лякає солдата. А служити варто йти обов’язково, бо треба стримати ворога. Зайве страшити армією. Страшніше, коли солдат повертається додому, а тут – нікому не потрібен. Суспільство має брати на себе частину його тривог. От буквально щойно розмовляв із вашим земляком Віктором Вілентком із Іваничівського району, здається, головою районної ради (Віктор Вілентко – один із тих керівників органів місцевого самоврядування, які нині беруть безпосередню участь в АТО, – авт.). Ми допомагали йому з формою та взуттям. Ледве встиг забрати, мав годину часу. А зараз поїхав у Донецький аеропорт… Захисник. Про таких треба розказувати!» – зазначає Володимир Богданович.
А ще додає: те, що більшість фундаторів такої потужної благодійної структури, як «Волинь-2014», аграрії, – закономірність.
«Це – ті, хто у певний час не сидів склавши руки, а заробляв гроші й вкладав їх у сучасні технології, аграрну справу. Сьогодні розвиток сільського господарства дає можливість нашим територіям виживати. Зверніть увагу: навіть одесити їдуть на Західну Україну купувати насіння! Аграрії – то передова частина суспільства», – переконаний тернопільський бізнесмен.
А як і Тернопільщина, Волинь – регіон сільськогосподарський. Наші люди вміють і працювати на землі, і, як засвідчила нинішня війна на Сході, в потрібний момент стати на її безкомпромісний захист і на фронті, і в тилу.
Олена ЛІВІЦЬКА.