Закон України «Про основи національного спротиву». Що
в ньому написано?
«Прийняття проекту
Закону України «Про основи національного спротиву» дасть змогу вирішити
завдання щодо залучення усього суспільства до протидії загрозам національній
безпеці та відбиття агресії з боку іншої держави, вироблення на державному
рівні чіткої політики, спрямованої на організацію в Україні національного
спротиву як невід’ємної складової всеохоплюючої оборони держави.
Проект Закону
врегулює повноваження та взаємодію сил безпеки і сил оборони з усіма державними
органами та органами місцевого самоврядування з питань національного спротиву,
що сприятиме формуванню загальнодержавної системи національного спротиву.
Проект Закону
визначає соціально-правові гарантії учасників національного спротиву, що разом
з іншими чинниками створює необхідну мотиваційну основу для широкого залучення
громадян України до виконання завдань територіальної оборони і руху опору та
визначеного Конституцією України обов’язку із захисту Вітчизни, незалежності і
територіальної цілісності України», – написав у пояснювальній записці до
законопроєкту №5557 Заступник Керівника Офісу Президента України Роман Машовець.
16 липня 2021 р. Верховна
Рада його схвалила в другому читанні та в цілому, після підписання спікером Дмитром
Разумковим і Президентом Володимиром Зеленський він почне діяти вже з 1 січня
2022 р.
Що найголовніше?
Цей Закон визначає
правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки
та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони з питань підготовки
і ведення національного спротиву.
1. У цьому Законі
терміни вживаються у такому значенні:
«1) національний
спротив – складова всеохоплюючої оборони України, що включає в себе
комплекс заходів, які організовуються та здійснюються в мирний час і в
особливий період в Україні з метою максимально широкого залучення громадян
України до дій, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки, суверенітету і
територіальної цілісності держави, стримування і відсіч агресії та завдання
противнику неприйнятних втрат, з огляду на які він буде змушений припинити
агресію проти України;
2) територіальна
оборона – це невід’ємна складова оборони України, яка є системою
загальнодержавних, військових і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний
час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для
надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного
середовища та майна від надзвичайних ситуацій;
3) рух
опору – невід’ємна складова оборони України, яка є системою воєнних,
інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і
підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і
територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України;
4) підготовка громадян України до
національного спротиву – сукупність заходів, які здійснюються державними
органами та органами місцевого самоврядування з метою формування патріотичної
свідомості та стійкої мотивації, набуття ними знань та практичних вмінь,
необхідних для захисту України;
5) добровольче
формування територіальної громади – підрозділ, сформований на
добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної
територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні
завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної
громади;
6) зона
територіальної оборони – частина сухопутної території України, яка
включена до території відповідної військово-сухопутної зони та межі якої
збігаються з адміністративними межами Автономної Республіки Крим, області, міст
Києва, Севастополя;
7) керівник
зони територіальної оборони – Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голова обласної
державної адміністрації, голова Київської, Севастопольської міської державної
адміністрації (керівник відповідної військово-цивільної або військової
адміністрації у разі її утворення);
8) керівник
району територіальної оборони – голова районної державної адміністрації
(керівник районної військово-цивільної або військової адміністрації у разі її
утворення);
9) керівник
штабу зони територіальної оборони – командир бригади Сил територіальної
оборони Збройних Сил України;
10) керівник
штабу району територіальної оборони – командир батальйону Сил
територіальної оборони Збройних Сил України;
11) органи
управління силами і засобами, які залучаються до виконання завдань
територіальної оборони, – Генеральний штаб Збройних Сил України,
Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України, регіональні
управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України, органи управління
інших складових сил безпеки та сил оборони, у підпорядкуванні яких перебувають
сили і засоби, що сплановані та/або залучаються до виконання завдань
територіальної оборони, штаби зон (районів) територіальної оборони;
12) район
територіальної оборони – частина сухопутної території України, яка
включена до території відповідної зони територіальної оборони України та межі
якої збігаються з адміністративними межами району у складі Автономної
Республіки Крим, області, міст Києва, Севастополя;
13) сили
і засоби, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони,
– визначені планувальними документами територіальної оборони сили і засоби сил
безпеки та сил оборони;
14) сили
і засоби руху опору – визначені сили і засоби сил безпеки та сил
оборони, які залучаються до здійснення заходів з організації, підготовки та
виконання завдань руху опору, а також окремі особи, які на добровільній та
конфіденційній основі залучаються до виконання завдань руху опору;
15) Сили
територіальної оборони Збройних Сил України – окремий рід сил Збройних
Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань
територіальної оборони;
16) штаб
зони територіальної оборони – постійно діючий орган управління
територіальною обороною в межах відповідної зони територіальної оборони, який
підпорядкований керівнику зони територіальної оборони;
17) штаб
району територіальної оборони – постійно діючий орган управління
територіальною обороною в межах відповідного району територіальної оборони,
який підпорядкований керівнику району територіальної оборони.
2. Інші терміни в
цьому Законі вживаються у значенні, наведеному в інших законах України.
Оскільки на Волині
вже розгорнуто 100 Окрему бригаду територіальної оборони (командир полковник Олександр Скумбрій) у складі 6 батальйонів,
то важливо знати, якими є завданнями
територіальної оборони:
«1) участь у
посиленні охорони та захисті державного кордону;
2) участь у захисті
населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від
надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;
3) участь у
підготовці громадян України до національного спротиву;
4) участь у
забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших
державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового
управління;
5) участь в охороні
та обороні важливих об’єктів і комунікацій, інших критично важливих об’єктів
інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України;
6) забезпечення умов
для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх
перегрупування;
7) участь у
здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних
засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або
ведення воєнних (бойових) дій;
8) участь у
забезпеченні заходів публічної безпеки і порядку у населених пунктах;
9) участь у
запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його
введення на всій території України або в окремих її місцевостях;
10) участь у боротьбі
з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора
(противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними
формуваннями;
11) участь в
інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави
та на протидію інформаційним операціям агресора (противника)».
Стаття 4. «Основи
побудови територіальної оборони» визначає:
«1. Територіальна
оборона ґрунтується на принципах територіальності, добровільності, залученні
широких верств населення України, ініціативності та високого рівня готовності
до виконання завдань за призначенням. Територіальна оборона складається з
військової, цивільної та військово-цивільної складових.
2. Військова складова
територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини
Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки
та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони.
Провідна роль в
організації та виконанні завдань територіальної оборони належить Силам
територіальної оборони Збройних Сил України, до яких відносяться:
Командування Сил
територіальної оборони Збройних Сил України;
регіональні
управління Сил територіальної оборони Збройних Сил України;
бригади Сил
територіальної оборони Збройних Сил України;
батальйони зі складу
бригад Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
До виконання завдань
територіальної оборони та здійснення заходів підтримки і забезпечення
територіальної оборони за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України можуть
залучатися інші сили і засоби Збройних Сил України.
Склад сил і засобів
сил безпеки та сил оборони, що залучаються до територіальної оборони,
визначається Головнокомандувачем Збройних Сил України за узгодженням з
керівниками органів управління відповідних сил безпеки та сил оборони.
3. Цивільна складова
територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування,
добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної
оборони.
4. Військово-цивільна
складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної
оборони.
Завдання, функції та структура штабу
зони (району) територіальної оборони, організація діяльності та забезпечення в
мирний час і в особливий період, порядок, терміни та місця їх розгортання визначаються Типовим
положенням про штаб зони (району) територіальної оборони, що затверджується
Кабінетом Міністрів України.
5. Для організації
підготовки, підтримки, забезпечення та виконання завдань територіальної оборони
на постійній основі функціонують:
в органах управління
сил безпеки та сил оборони, місцевих органах виконавчої влади – відповідні
структурні підрозділи з питань територіальної оборони;
у Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, обласних, Київській, Севастопольській міських державних
адміністраціях (відповідних військово-цивільних або військових адміністраціях у
разі їх утворення) – штаби зон територіальної оборони;
у районних державних
адміністраціях (районних військово-цивільних або військових адміністраціях у
разі їх утворення) – штаби районів територіальної оборони.
6. В основу побудови
територіальної оборони закладається територіально-зональний принцип із
урахуванням військово-адміністративного поділу території України».
Формування військових частин Сил
територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань територіальних
громад передбачене таким
чином:
«1. Військові частини
Сил територіальної оборони Збройних Сил України утворюються та функціонують:
у кожній зоні
територіальної оборони та додатково у кожному місті, чисельність населення
якого перевищує 900 тисяч мешканців, як бригади Сил територіальної оборони
Збройних Сил України;
у кожному районі
територіальної оборони та додатково в кожному адміністративному центрі області як
батальйони Сил територіальної оборони Збройних Сил України.
Для розміщення
військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України в межах
відповідних адміністративно-територіальних одиниць використовується
інфраструктура (фонди) Збройних Сил України, а також інфраструктура (фонди)
складових сил безпеки та сил оборони, органів місцевого самоврядування у
порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Стаття 9. «Комплектування
Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчих формувань
територіальних громад» визначає:
«1. Комплектування
органів військового управління, військових частин Сил територіальної оборони Збройних
Сил України здійснюється:
у мирний час –
військовослужбовцями за контрактом та за призовом особами офіцерського складу;
в особливий період –
військовослужбовцями за контрактом, за призовом особами офіцерського складу,
військовозобов’язаними та резервістами».
Які органи вдлади і чим повинні
займатися?
Кабінет Міністрів
України:
«1) спрямовує і
координує роботу центральних та інших органів виконавчої влади з питань
національного спротиву;
2) затверджує перелік
важливих об’єктів та комунікацій, інших критично важливих об’єктів
інфраструктури, які підлягають охороні та обороні, порядок їх дообладнання та
приймання під охорону;
3) затверджує Типове
положення про штаб зони (району) територіальної оборони;
4) визначає порядок
використання інфраструктури (фондів) Збройних Сил України, а також
інфраструктури (фондів) складових сил безпеки та сил оборони, органів місцевого
самоврядування для розміщення військових частин Сил територіальної оборони
Збройних Сил України в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
5) визначає порядок
організації та здійснення загальновійськової підготовки громадян України;
6) здійснює
керівництво підготовкою громадян України до національного спротиву;
7) затверджує Положення
про добровольчі формування територіальних громад;
8) визначає Порядок
організації, забезпечення та проведення підготовки добровольчих формувань
територіальних громад до виконання завдань територіальної оборони;
9) затверджує Положення
про рух опору;
10) здійснює інші
повноваження, визначені цим та іншими законами».
Міністерство оборони
України:
«1) забезпечує
формування та реалізує державну політику з питань національного спротиву;
2) розробляє проекти
законів та інших нормативно-правових актів з питань національного спротиву;
3) організовує та
забезпечує в межах відповідних видатків Міністерства оборони України належне
фінансування і ресурсне забезпечення Сил територіальної оборони Збройних Сил
України, Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та заходів підготовки громадян
України до національного спротиву;
4) забезпечує
накопичення озброєння, військової, спеціальної техніки, інших матеріальних
ресурсів у непорушному запасі та мобілізаційному резерві для виконання завдань
територіальної оборони;
5) формує та вносить в
установленому порядку пропозиції щодо обсягів фінансового забезпечення національного
спротиву.
Центральний орган
виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у
сфері освіти і науки (нині Міністерство освіти і науки, – ред.):
«1) бере участь у
реалізації державної політики з питань підготовки громадян України до
національного спротиву;
2) організовує та
здійснює реалізацію заходів з початкової підготовки громадян України до
національного спротиву;
3) формує та вносить в
установленому порядку пропозиції щодо обсягів фінансового забезпечення заходів
підготовки громадян України до національного спротиву».
Інші центральні органи
виконавчої влади:
«1) беруть участь в
межах компетенції у реалізації державної політики з питань національного
спротиву;
2) беруть участь у
навчаннях (тренуваннях) з територіальної оборони, забезпечують участь у таких
навчаннях (тренуваннях) підприємств, установ і організацій, які належать до
сфери їх управління;
3) забезпечують
виконання законів та інших нормативно-правових актів з питань національного
спротиву».
Які повноваження Ради міністрів
Автономної Республіки Крим, обласних,
Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій? Це передбачено в Статті 13:
«1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим,
обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації (відповідні
військово-цивільні або військові адміністрації у разі їх утворення):
1) беруть участь в
організації та проведенні заходів національного спротиву;
2) беруть участь у
створенні штабу зони (району) територіальної оборони, спрямуванні його
діяльності та забезпеченні його функціонування;
3) беруть участь у
створенні системи управління територіальної оборони в зоні (районі) територіальної
оборони та підготовці громадян України до національного спротиву;
4) беруть участь у
здійсненні заходів контролю за створенням, зберіганням та обслуговуванням
запасів матеріально-технічних і сировинних ресурсів, передбачених для виконання
завдань національного спротиву;
5) беруть участь у
навчаннях (тренуваннях), оперативно-польових поїздках з територіальної оборони
та підготовці громадян України до національного спротиву;
6) здійснюють інші
повноваження, визначені законом».
Стаття 14. «Повноваження
обласних та районних рад, сільських, селищних та міських рад»:
«1. Обласні та
районні ради:
1) сприяють
підготовці та виконанню завдань національного спротиву в мирний час та в
особливий період;
2) забезпечують у
межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів
національного спротиву місцевого значення та заходів підготовки громадян
України до національного спротиву;
3) сприяють створенню
добровольчих формувань територіальних громад;
4) забезпечують
життєдіяльність населення і функціонування об’єктів у межах відповідної
адміністративно-територіальної одиниці;
5) сприяють
популяризації участі в заходах національного спротиву.
2. Сільські, селищні
та міські ради:
1) беруть участь у
підготовці та виконанні завдань національного спротиву в мирний час та в
особливий період;
2) забезпечують у
межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів
національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до
національного спротиву;
3) сприяють створенню
добровольчих формувань територіальних громад;
4) забезпечують
життєдіяльність населення і функціонування об’єктів інфраструктури у межах
відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
5) сприяють
популяризації участі в заходах національного спротиву.
3. Сільський,
селищний, міський голова:
1) сприяє підготовці
територіальної громади та відповідної території до національного спротиву;
2) взаємодіє з питань
територіальної оборони з органами державної влади, органами управління, сили і засоби
яких залучаються до виконання завдань територіальної оборони у відповідній
адміністративно-територіальній одиниці;
3) сприяє створенню
добровольчих формувань територіальних громад;
4) сприяє реалізації
заходів національного спротиву.
Стаття 15. «Повноваження
органів військового управління Збройних Сил України» також чітко описує, як
військове командування управлітиме новими підрозділами.
«Підготовка територіальної
оборони». У Статті 19
вказано:
«1. Підготовка територіальної оборони є складовою підготовки держави до оборони
та поділяється на підготовку в мирний час і підготовку в особливий період. Заходи
щодо підготовки територіальної оборони не здійснюються на тимчасово окупованих
територіях України та в межах районів, де ведуться воєнні (бойові) дії.
2. Основи підготовки
та виконання завдань територіальної оборони, порядок організації управління, взаємодії,
підтримки та забезпечення сил і засобів, які залучаються до територіальної
оборони, визначаються в Доктрині з підготовки та ведення територіальної
оборони, яка затверджується Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України.
Порядок організації,
забезпечення та проведення підготовки добровольчих формувань територіальних
громад до виконання завдань територіальної оборони визначається Кабінетом
Міністрів України».
За яких умова може
відбутися розгортання територіальної оборони?
«Розгортання
територіальної оборони на всій території України або в окремих її місцевостях
здійснюється з урахуванням розвитку
суспільно-політичної обстановки у військово-сухопутних зонах та зонах (районах)
територіальної оборони або воєнно-політичної обстановки навколо України для
своєчасного реагування та вжиття необхідних заходів щодо захисту незалежності і
територіальної цілісності України та усунення загроз національній безпеці
України у воєнній сфері. Підставою для розгортання територіальної оборони є
введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або планів
територіальної оборони в окремих її місцевостях.
Рішення про введення в дію
Зведеного плану територіальної оборони України або планів територіальної
оборони в окремих її місцевостях приймається Радою національної безпеки і
оборони України, у якому
зазначаються:
1) обґрунтування
необхідності введення в дію Зведеного плану територіальної оборони України або
планів територіальної оборони в окремих її місцевостях;
2) межі території, на
якій вводиться Зведений план територіальної оборони України або плани
територіальної оборони в окремих її місцевостях, час введення і строк, на який
вони вводяться;
3) завдання органів
управління територіальною обороною, органів державної влади та органів
місцевого самоврядування щодо запровадження і здійснення заходів, передбачених
Зведеним планом територіальної оборони України або планами територіальної
оборони в окремих її місцевостях;
4) обмеження щодо
введення в дію окремих складових Зведеного плану територіальної оборони України
або планів територіальної оборони України за умов відсутності правового режиму
воєнного стану;
5) інші питання, що
випливають із цього Закону.
Рішення Ради
національної безпеки і оборони України про введення в дію Зведеного плану
територіальної оборони України або планів територіальної оборони в окремих її
місцевостях вводиться в дію указом Президента України, який підлягає негайному
оголошенню через засоби масової інформації або оприлюдненню іншим способом», –
зазначається в Законі «Про основи національного спротиву»..
У той же час Стаття 20.
«Виконання завдань територіальної оборони» вказує:
«1. Виконання завдань
територіальної оборони здійснюється поза районами, де ведуться воєнні (бойові)
дії.
2. Військові частини
Сил територіальної оборони Збройних Сил України за рішенням Головнокомандувача
Збройних Сил України можуть залучатися до виконання завдань територіальної
оборони поза межами своєї зони територіальної оборони з метою нарощування сил і
засобів для стабілізації обстановки у відповідних зонах».
Стаття 22. «Порядок
зберігання і застосування зброї, бойової техніки та спеціальних засобів під час
виконання завдань територіальної оборони»:
«1. Індивідуальна
штатна зброя військовослужбовців Сил територіальної оборони Збройних Сил
України, членів добровольчих формувань територіальних громад зберігається у
визначених та спеціально обладнаних приміщеннях на території пунктів постійної
дислокації або у визначених місцях зберігання.
2. Застосування
зброї, бойової техніки та спеціальних засобів Збройними Силами України, іншими
складовими сил безпеки та сил оборони під час виконання завдань територіальної
оборони здійснюється відповідно до законодавства України».
Гарантії соціального і правового
захисту військовослужбовців та членів добровольчих формувань територіальних
громад, які беруть участь у національному спротиві:
«1. Соціальний і
правовий захист військовослужбовців, які беруть участь у заходах підготовки та
виконанні завдань територіальної оборони, здійснюється згідно із Законом
України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх
сімей».
Крім цього, Стаття 26
«Відповідальність за порушення законодавства України з питань національного
спротиву» вказує:
«1. Керівники та
посадові особи центральних органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, органів військового управління, військових частин, підприємств,
установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності несуть
кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та матеріальну відповідальність за
невиконання або неналежне виконання вимог цього Закону відповідно до закону.
2. Громадяни України,
визнані винними у порушенні законодавства України з питань національного
спротиву, несуть відповідальність відповідно до закону».
Цей Закон набирає
чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1
січня 2022 р.
Важливо, що фінансування
та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюється за
рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів,
а також з інших не заборонених законодавством України джерел.
Підготував
Роман УСТИМЧУК.
Ілюстративне фото порталу «Армія.Інформ».