Постійні репресії самозванця аляксандра лукашенкі щодо білоруських журналістів навчили працівників медіа сусідньої країни суворим методам конспірації. Що робити, коли до вас звертаються від якого популярного медіа чи називаються іменем знайомого репортера? Про це повідомляється на сайті незалежної Білоруської асоціації журналістів, який віднедавна працює тільки білоруською мовою.
Медіаналітикиня Марія Садовська-Калмач у розмові з представниками порталу «Белсат» навела прості правила, які будуть корисними й українцям:
«Завжди намагайтеся «пробити» тих, хто хоче з вами сконтактувати для відеоінтерв’ю. Не соромтеся додатково дізнатися у їхній редакції, чи справді існує такий журналіст чи журналістка взагалі. Спробуйте ідентифікувати, чи з вами контактує саме та людина, якою представляється».
Корисно спілкуватися в голосовому режимі, а не перепискою.
Важливо також інколи додатково аналізувати, чи варто оприлюднювати те, що на емоціях хотілося б розповісти «всьому світові». Емоції – не найкращий союзник.
«Коли ви дивитеся в камеру свого ноутбука, не забувайте: по той бік може бути не тільки ваш добрий співрозмовник-журналіст, але й кагебіст із Мінська, міліціонер, які можуть проникнути в мережу… Тому говорити треба, не забуваючи про таку ймовірність», – додає експертка.
І коли до людини навіть звернувся ніби представник популярних білоруських видань із «Нашай нівы», «Белсату», радыё «Свабода», «Зеркало», у кожного з цих видань у Телеграм є форма зворотнього зв’язку та офіційна електронна пошта. І щоб перевірити, чи справді якась людина працює журналістом у цих медіа, варто просто дуже швидко туди звернутися та отримати відповідь».
Також важливо, що і сайт БАЖ, і інші опозиційні до білоруського тирана незалежні медіа, відмовилися від російськомовних версій узагалі і створюють інформаційний продукт виключно білоруською мовою.
Світлана КУЛЯ.
Ілюстративні фото порталу БАЖ: прем’єра пропагандистського фільму «Чуже небо», Мінськ.