– попереджає терапевт обласної клінічної лікарні Василь Іщук.
Сьогодні народна медицина пропонує безліч рецептів від усіх недуг. Але
проблема в тому, що ті рецепти нам «виписують» якщо не знайомі, то сайти
Інтернету. І це тоді, коли «безвинна», здавалося б, ромашка може призвести до
серйозних проблем.
Тому можливо, вам допоможуть поради нашого гостя Василя Іщука, який 40
років у системі охорони здоров’я і понад 20 із них є головним позаштатним
спеціалістом народної медицини обласного управління охорони здоров’я.
Василь Іванович – спеціаліст, знаний не лише на Волині, а й за кордоном.
Однак сторінки з його «нелікарської» біографії подекуди настільки цікаві, що
варто і про них розповісти.
Скажімо, в пана Василя рідна бабуся
Агафія (а по-простому Гапка) зналася не лише на травах, а й на цілющих
властивостях грибів та ягід, уміла злизувати язиком. Мама, працюючи педагогом,
із малих літ учила Василя «впізнавати» рослини, правильно їх заготовляти. І в
5-річному віці хлопець здав до місцевої аптеки два мішки ним зібраного та
висушеного підбілу (мати-й-мачухи). Заробив, щоправда, всього 16 коп. Однак
придбаним за ці гроші буханцем гордився: «Тепер, – казав, – знаю, як хліб
насущний заробляється». І саме тоді, між іншим, у пам’яті закарбувалися
неньчині слова: «Грошей ти не багато заробив, зате уяви, скільком людям
допоміг!». Відтоді, зізнається наш оповідач, бажання помагати ніколи вже не
полишало.
А от іще один епізод. Навчаючись у Чернівецькому медінституті (і в
студентській самодіяльності співаючи з легендарним Івасюком), Василь Іщук був
покараний за те, що проявив знання не тільки радянської фармакології. Бо у
перелік засобів, які допомагають серцю, додав конвалію. «Бабское зелье!» –
сказала на таке екзаменатор. І прекрасну, за її словами, відповідь оцінила на
«4». Хоча сьогодні (та й колись) екстракт конвалії – у складі багатьох серцевих
крапель.
Але з 1991-го охорона здоров’я в Україні врешті визнала дієвість віками
набутого медичного досвіду. І нині серед народних методів лікування – не лише
фітотерапія (тобто рослинами), а й бджоло- і рефлексо- (голковколювання),
іпотерапія (їзда на конях), метало-, аромо-, гідротерапія (тобто водою), широко
застосовується гомеопатія і навіть лікування словом. Бо, як переконався Василь
Іщук, усе, створене Богом, має цілющу силу. Тому, скажімо, в Індії, Китаї,
Кореї так звана народна медицина є пріоритетною. Чимало недуг тамтешні ескулапи
лікують різними настоянками, зміями, жуками. А в нас, на жаль, такі природні
засоби досі кваліфікуються як «неофіційні». Тому й дипломованих фахівців із так
званої нетрадиційної медицини на Волині – одиниці.
– У своїй терапевтичній практиці постійно комбіную «народні» й «офіційні»
засоби. Просто лікувати, скажімо, травами доцільніше, коли хвороба не
прогресує, коли нема загострення. Рослинами людина створює так званий загальний
фон організму. Трава – це хороший засіб профілактики або лікування в разі появи
перших симптомів недуги. Хоча був у мене випадок, коли офіційна медицина та її
хімічні препарати виявилися безсилими. Тоді, пам’ятаю, привезли пацієнта з
цілим букетом захворювань. Комплексна діагностика організму виявила
захворювання печінки, нирок, величезну алергізацію. Фактично людина помирала.
Але ж не будеш надії забирати. «Спробуйте ось ці крапельки», – запропонував
тоді ліки чеського виробництва, до складу яких входив комплекс препаратів
природного походження. А через 14 років приходять до мене родичі цього чоловіка
і просять навідатися. «То він іще живий?!» – вирвалося мимохіть. А коли я
приїхав оглянути пацієнта, в нього в холодильнику були… ті самі чеські краплі.
Чи вони допомогли, а чи віра. Хтозна… Та факт залишається фактом.
Утім Василь Іщук застерігає від бездумного приймання ліків навіть
рослинного походження. Бо в його практиці був і такий випадок: привезли
пацієнтку, встановили діагноз «важкий ступінь анемії», тобто малокрів’я, а все
тому, що хвора самостійно лікувала цистит дуже концентрованим розчином трав.
– Неодноразово стикаючись із подібними випадками самолікування, пояснюю
пацієнтам: перш ніж приймати якусь траву, необхідно «пробною дозою»
переконатися, як організм на неї зреагує, чи не буде алергії або навіть
погіршення стану. Обов’язково враховувати наявність інших захворювань. А потім,
залежно від маси тіла і віку особи, визначати ступінь концентрації рослинного
препарату (настоянки, чаю і подібного), – наголошує Василь Іванович. Бо
захоплення, наприклад, звіробоєм може призвести до погіршення зору.
Передозування ромашкою загрожує навіть цирозом печінки. Алое у великих дозах
негативно впливає на серце. Тому трави, які волиняни без застереження
використовують, у деяких країнах узагалі заборонені. Скажімо, іноземні лікарі
наклали табу на ромашку, мати-й-мачуху, валеріану. У Великій Британії навіть
м’яту, глід, полин заборонено.
– Та це не означає, що й українці мають відмовитися від цих препаратів, –
каже Василь Іщук. – Земля, на котрій виросла трава, теж має значення. У Кривому
Розі, приміром, рослина матиме зовсім інші властивості, ніж та, яку зберемо
тут, на Поліссі.
Тому лікар іще раз нагадує давнє правило: найліпше людині підходить те, що
виросло на одній із нею землі.
– Науковці називають це терміном «тотожна вібрація». Її мають усі живі
організми в тій чи іншій місцевості. Тому собі я стараюся заготовляти рослини
на Волині. А решту замовляю у відомих фармацевтичних компаній, – каже Василь
Іщук. – Моя дружина, до речі, довгий час скептично ставилася до так званих
народних методів (набагато ж простіше випити таблетку й мати швидкий
результат). Але з віком відчула негативні наслідки хімічних препаратів. І тепер
у нас із дружиною в кожного своя поличка з травами. Почало щось турбувати –
відразу беремося за фітотерапію.
Однак за будь-якої недуги варто проконсультуватися у спеціаліста, зауважує
Василь Іванович. Бо навіть підвищення температури тіла не завжди рекомендується
«збивати» (скажімо, коли ГРВІ, організм таким способом убиває вірус).
Що ж до активно рекламованих сьогодні імуностимуляторів, то лікар Іщук теж
наголошує: приймати їх не завжди безпечно. Буває, що імунітет і так підвищений.
Та й тонізуючих засобів у нас не бракує: ехінацея, женьшень, елеутерокок,
калган. Прекрасно зміцнюється організм наваром із зерен неочищеного вівса.
Від поширеної сьогодні гіпертонії допомагають цвіт і плоди глоду, плоди
конюшини, цвіт гречки.
– Щодо гречки, то це взагалі безцінна культура! І для крові, і для
кишківника та підшлункової. Тому аж смішно було, коли, працюючи в Чехії, їв
гречану кашу, а моя колега Хелена руками сплескувала: «Ти що?! Це ж поганка!» –
розповідає Василь Іванович.
І згадавши про «поганку», зачіпаємо й тему грибів. Точніше – лікування
ними. Бо на ринку постійно бачиш гриб-веселку. Та чи справді він такий
помічний?
– Щодо купівлі препаратів на ринку, тут узагалі варто бути обачним, –
попереджає лікар. – Хтозна, де бабця того «добра» назбирала. А щодо грибів, то
їх і справді широко використовують. Наприклад, у Польщі з лисичок виготовляють
засоби від раку (помічним при онкозахворюваннях вважається і чистотіл). Але людям
варто знати: речовини, які вбивають онкоклітини, токсичні! Тобто отруйними. І
не дай Бог переборщити з дозою – самі розумієте, якої біди можна наробити.
Тому на завершення розмови Василь Іщук радить нам дослухатися до свого
організму, радитися з лікарями й пам’ятати: на все – воля Божа.
Оксана БУБЕНЩИКОВА.
Фото автора.