«Тромб» не має звучати як вирок

Щоб ви зрозуміли рівень, скажу: для участі в ній спеціально з Києва приїхав доктор медичних наук, професор, генеральний директор ДУ «Інститут серця МОЗ України», головний кардіохірург м. Києва Борис Тодуров. Це людина, яка першою в Україні провела пересадку серця, за 27 років хірургічної практики особисто зробила понад 7 тис. операцій.

І ось Борис Тодуров на запрошення головного лікаря обласної лікарні Івана Сидора прибув на Волинь, аби своїм передовим досвідом поділитися з обласними медиками.

В залі, де проводилася конференція, зібралося більше сотні спеціалістів. І це не лише працівники найбільшого на Волині лікувального закладу. Серед присутніх – кардіологи районних лікарень, фахівці екстреної медицини, педіатри і дільничні терапевти.

Їхня зацікавленість цілком зрозуміла. Бо тема конференції – «Тромбоемболія легеневої артерії», тобто якраз те, що в народі називають «обірваний тромб» і що може за лічені хвилини обірвати навіть молоде життя. 

– Із професором Тодуровим ми співпрацюємо вже давно. Зокрема втретє проводимо спільну науково-практичну конференцію, на яку запрошуємо спеціалістів різного профілю з усієї області, – розповідає завідувач кардіохірургічного відділення обласної клінічної лікарні, головний позаштатний кардіохірург управління охорони здоров’я облдержадміністрації Володимир Пецентій. – Повертаючись до теми співпраці, наведу приклад: от навіть зараз, доки в залі збираються лікарі, Борис Михайлович у кабінеті ультразвукової діагностики оглядає найтяжчих наших пацієнтів, яким тепер не доведеться їхати до Києва на консультацію, та дає рекомендації хірургам щодо подальшого лікування хворих. 

До речі, спілкування волинських кардіологів із професором Тодуровим не обмежується лише стінами обласної лікарні. Як пояснює Володимир Пецентій, робота «серцевого» відділення доволі потужна. Адже в ньому трудяться п’ять кардіохірургів, три інвазивних кардіологи, спеціаліст, який займається електрофізіологією серця, лікарі, котрі готують пацієнтів до операції та стежать за станом хворого після оперативного втручання.

– Тому, – зізнається Володимир Васильович, – не раз у медиків виникають сумніви з діагностуванням чи оперуванням. І за потреби ми або Інтернетом, або в телефонному режимі отримуємо дієві консультації фахівців Інституту серця.

Якраз у цей час до нас підходять Іван Сидор та Борис Тодуров. І на запитання про враження від візиту професор зауважує:

– Цілий рік через кожні два-три тижні я їжджу областями України, аби оглянути найбільш складних пацієнтів, провести показову операцію, прочитати лекцію. Але щоразу, відвідуючи Луцьк, переконуюся: порівняно з іншими закладами такого ж рівня ця лікарня по праву може називатися найкращою в Україні! – відзначає Борис Михайлович. – Щодо нинішнього візиту, то він має на меті дві речі. Перше: разом зі мною приїхали кардіологи (дорослий та дитячий). Вони в поліклініках Луцька провели прийом профільних хворих, стан яких потребує консультації спеціалістів Інституту серця. Друге: я сьогодні читаю лекцію про хірургічне лікування тромбоемболіда легеневої артерії (чим ми займаємося вже 15 років). Актуальність цієї теми доволі висока. Бо так уже сталося, що Інститут серця сьогодні – фактично єдиний, хто робить операції при цій патології рутинно. Ми збираємо таких хворих з усієї України (адже це особлива категорія пацієнтів, надзвичайно тяжка й вони здебільшого дуже швидко помирають). Ми ділимося своїм досвідом із колегами, як надавати допомогу тяжким пацієнтам. 

Послухати й узяти до відома дійсно було що. Причому не тільки вузькопрофільним спеціалістам, а й сімейним лікарям. Бо симптомів тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) дуже багато, і не раз вони схожі до ознак інших захворювань. Наприклад, 

задишка, яка розвивається раптово, з незрозумілої причини, збільшується при фізичному навантаженні та майже не спостерігається у стані спокою, іноді виникає під час розмови, коли хворому не вистачає повітря і він вимушений переривати мову, щоб перевести дихання;

біль у грудній клітці, який може виникати в будь-якій ділянці;

тахікардія, під час якої частота серцевих скорочень зростає до 100 за хв.;

зміна кольору шкіри обличчя: блідість, при тяжких формах ТЕЛА шкіра може набувати чавунного кольору;

порушення перистальтики кишечника, його непрохідність, напруження передньої черевної стінки та біль при пальпації живота, іноді – нудота, блювота, метеоризм та біль в ділянці печінки;

різке збільшення кровонаповнення вен шиї та сонячного сплетіння, що проявляється їх набуханням, пульсацією аорти;

шум у серці;

зниження артеріального тиску, що виникає у зв’язку з рефлекторним падінням артеріального тиску у великому колі кровообігу та зменшенням надходження крові у лівий шлуночок.

Часті симптоми при ТЕЛА – кровохаркання, лихоманка, втрата свідомості, судоми.

Для волинських медиків корисно було подивитися у формі відео, як під час ультразвукової діагностики помітити той самий потенційно смертоносний тромб і визначити на рентгенівських знімках уражені тромбоемболією ділянки легенів. Медики уважно занотовували алгоритм дії для правильного діагностування ТЕЛА та особливості застосування тих чи інших методик.

Спеціалісти обласної клінічної лікарні теж мали що розповісти волинським колегам. Своїм досвідом поділилися уже згаданий Володимир Пецентій, завідувачі відділень: кардіологічного – Сергій Саламатін, анестезіології – Павло Гащишин, інтервенційної радіології – Ігор Біскуп.

Обговорюючи величезний обсяг інформації, яку отримали учасники науково-практичної конференції, Борис Тодуров зауважив, що закордонні спеціалісти пішли далеко вперед у вирішенні проблем тромбоемболії легеневої артерії. Серед факторів, які допомагають іноземцям із діагнозом ТЕЛА рятувати життя, – не лише вчасне виявлення, а в першу чергу – запобігання! Бо навіщо чекати критичного стану і робити операції за сотні тисяч євро, якщо достатньо раз на три місяці обстежитися у спеціаліста тим, хто має передумови до виникнення ТЕЛА?

Тому професор Тодуров укотре нагадав, що тромбоемболію виявляють у кожного п’ятого, а то й кожного третього, хто хворіє на онко, діагноз ТЕЛА часто встановлюють у тих, хто має серцево-судинну недостатність, тривалий час перебуває в лежачому стані. В зоні особливого ризику – люди з надмірною вагою, пацієнти після будь-якого хірургічного втручання, вагітні, жінки, які приймають пероральні контрацептиви тощо.

Підсумовуючи результати 5-годинної науково-практичної конференції, Іван Сидор зауважив:

– Дбаючи про якісні медичні послуги, Волинська обласна клінічна лікарня плідно працює не лише з колективом Бориса Тодурова, а й із інститутом Книшова, колективом професора Забала, який зараз став міністром охорони здоров’я Республіки Польща, віртуозами кардіохірургії з Німеччини, які до кінця вересня – у жовтні приїдуть до Луцька провести декілька показових операцій та поділитися досвідом у темі штучного серця. А загалом протягом року ми проводимо в середньому по 15 всеукраїнських та міжнародних конференцій за участі фахівців провідних київських інститутів та академій, університетських клінік. Причому не лише з кардіології (хоча це сьогодні є основною патологією), а із проблем раку (два місяці тому з усієї України до нас приїхали для обговорення ситуації з онкопроктології).

Як результат – до кінця року в обласній клінічній лікарні має з’явитися артроскопічний центр, обладнання якого вартує коло шести мільйонів (ці кошти вдалося отримати завдяки перемозі у проекті, що його проводив уряд Японії). Тож є сподівання: бійці, які повернулися з АТО і вкрай потребують артроскопічної діагностики, зможуть значно швидше отримати позитивний результат у лікуванні колінних суглобів.

Спільно з поляками обласна лікарня має найближчим часом відкрити центр слуху і мови. Це теж 100 тис. євро капіталовкладень та європейська допомога із новітнім оснащенням. Невдовзі прийматиме пацієнтів ультразвукове відділення діагностичного центру, для роботи в якому придбано більше десяти УЗ-сканерів, а також апарат еластографії вартістю 2,6 млн грн, який фактично заміняє гістологію. Свої двері також відчинить офтальмологічний центр, куди придбано цілий комплекс новітнього устаткування для точної діагностики й лікування проблеми очей. Та й ті, хто страждає від каменів, тепер зможе позбутися своєї недуги без застосування скальпеля: в обласній лікарні з’явиться центр лазерної хірургії в урології, де дробитимуть камені в сечовому міхурі та нирці, лікуватимуть гіперплазію передміхурової залози та навіть ранню стадію раку сечового міхура.