Три доньки-лісівнички у тата-лісника
Віктор Смолярчук працює майстром лісу Старовижівського
лісництва ДП «Старовижівське ЛГ». У нього є три доньки – Світлана, Ніна та
Ірина. Усіх трьох батько закохав у ліс і вони пішли його шляхом: закінчили
Шацький лісовий коледж імені Валентина Сулька, де колись навчався він, А Ірина –
ще й Київський аграрний університет біоресурсів і користування, і повернулися
на роботу до рідного Старовижівського лісництва.
– Ось уже сім років я працюю у лісовій галузі, –
усміхається Ірина. – Починала лісокультурницею. Цю роботу знала змалечку, адже
тато працює майстром лісу і неводнораз доводилося йому допомагати висівати
насінинки, прополювати, а відтак і висаджувати на площах.
Тепер, коли Ірину призначили помічником лісничого
Старовижівського лісництва, її на цій ділянці роботи заступила молодша сестра.
А в Ірини Вікторівни обов’язків побільшало. Тепер вона опікується лісами цілого
лісництва, а це 587 га. Цілорічно, при будь-якій погоді, вдень і вночі разом з
іншими працівниками молода заступниця лісничого турбується про долю
зеленолісся. З гордістю каже, що свою роботу любить і не проміняє на іншу. Як і
її сестри. Усі троє, до речі, лісовий коледж закінчили з червоними дипломами.
Люблять ліс, як і їх тато – Віктор Адамович, у нього і вчаться мудрості,
переймають досвід, працюють задля майбутнього своєї країни. Щоправда, одна з
сестер зараз «відпросилася» у лісу для догляду за дитиною: вийшла заміж і саме
перебуває у декретній відпустці.
То ж за лісівничку-маму відпрацюють разом із батьком дві
її сестрички.
У цій родині є ще один відомий лісівник. Це двоюрідний
брат тата Микола Шуляр. Він зараз очолює УТМР, живе у Києві.
Цією любов’ю брати та їх діти щедро діляться з
українцями, зустрічаються з школярами, громадськістю, депутатським корпусом.
Бувають на зустрічах і в лісовому коледжі, передаючи вже теперішньому
студентству свій практичний досвід.
Сергій
ЦЮРИЦЬ.
На фото:
Віктор Смолярчук з донькою Іриною.