У
центрі столиці «малі підприємці» влаштували акцію протесту «Похорони
мікробізнесу», під час якої відбулися невеликі сутички з поліцією. Хто
правий і як далі діяти?
Громадський «Рух SaveФОП» 29 червня організував у
столиці чергову масову акцію протесту. Мітингарі вийшли на Майдан Незалежності
з вимогою прийняти законопроєкти, спрямовані «на захист спрощеної системи
оподаткування, обліку та звітності». Тобто, вони з 1 січня 2022 р. не хочуть
продавати товари з допомогою електронних касових апаратів, як це передбачає
чинне законодавство.
Подбали і про «родзинку»: несли траурні вінки і
труни, які «символізували те, що наразі через обов’язкове встановлення касових
апаратів уже знищили три види малого бізнесу – дрібних ювелірів, сімейні аптеки
та ФОПів, які займаються продажем дрібної побутової техніки».
За словами підприємців, правоохоронці вилучили у них
8 жалобних вінків із штучного матеріалу і порожні дерев’яні труни для
небіжчиків, тож на Майдані Незалежності сталася штовханина між
мітингувальниками і поліцією. Але обійшлося без тілесних ушкоджень… Потім
перекритими для руху транспорту дорогами в центрі м. Києва учасники акції
протесту покрокували до Європейської площі, повернулися до Бессарабської,
прибули на вул. Банкову до Офісу Президента, а завершення – під Верховною Радою.
Але в чому суть вимог мітингарів та тих, хто за ними
реально стоїть? Проблема в тому, що впродовж десятиліть бізнес в нашій державі
розвивається за зовсім відмінними правилами та законами, в результаті чого одна
категорія сплачує всі податки в повному обсязі, друга працює в «тіні» з
готівковими коштами, а третя, наймасовіша, з допомогою копійчаних відрахувань
проводить інколи операції на мільярди гривень! У результаті виходить парадокс:
із трьох підприємців поповнює держказну та місцевий бюджет фактично один. А
соціальною сферою, медициною, пенсійним забезпеченням користуються всі та в
однаковій мірі.
То чого ж так відбувається і коли це все
закінчиться? Ми хочемо в Євросоюз? То тоді пора нарешті навчитися «грати» за
європейськими правилами. Простий приклад. У будь-якому таксі в Німеччині клієнт
може розрахуватися або готівкою, або банківською карткою. І таксист видасть чек
за надану послугу. Пасажир потім може відвітувати про свої транспортні видатки
і в випадку чого (наприклад, забув сумку в салоні) знайти водія. А той легально
працює і сплачує за це податки, потім на законних підставах розраховуючи на
соціальні гарантії від держави.
А в нас? Ті ж таксі – це фінансовий хаос на колесах,
а про будь-яку документальну звітність у цьому сегменті бізнесу й гадки немає:
заплатив єдиний податок на гривню, отримуй прибуток на сотні…
Тому, з одного боку, державні чиновники повинні
враховувати законні інтереси дрібних підприємців, а не цілі торгові мережі, які
ховаються за цим статусом. А з іншого, це має бути вулицею з двостороннім
рухом. І труни мітингарів не повинні, власне, заважати всім іншим учасникам
цього руху.
Володимир
ДАНИЛЮК.
На
фото Богдана ГОНЧАРУКА: старий луцький базар.