З Миколою Кардашем ми познайомилися на святі Цуманської ОТГ.
– Демобілізувався зі Збройних Сил України, – каже Микола Юрійович. – Моя армійська служба розпочалася на Яворівському полігоні, відтак наш підрозділ був направлений в район Артемівська.
На війні як на війні: недоспані ночі, тривога, вболівання за побратимів і Україну.
– Ми стояли у Бахматському, – розповідає захисник України. – Оскільки це друга лінія оборони, там було спокійно.
Хто ж наш герой? Микола Кардаш закінчив Цуманську школу із золотою медаллю, відтак філологічний факультет Острозької академії і здобув військову спеціальність з блискучими знаннями.
– Цей хлопець має авторитет серед усіх цуманчан та жителів поблизьких сіл, – каже про нього депутат Цуманської ОТГ Олександр Боровицький. – Він повернувся з війни і зараз намагається знайти своє місце у цивільному житті.
Знаю, що він завжди був активним громадівцем у всіх починаннях, любить спорт, а найбільше – футбол.
– Дух наших бійців на Сході України дуже сильний, – каже Микола Кардаш і на наше превелике здивування акцентує: – Сила мужності у моєму роді військ – це знання технічних характеристик зброї.
У цуманчанина нема синдрому ворожості до російського народу. Згадує, як він був членом Цуманського учнівського лісництва, їздив до Москви у складі команди юних лісівників України. Допомагав одношколянці Насті Терешкович захищати наукову роботу «Вирощування сосни звичайної в умовах Цуманського лісництва». Це було у 9 класі і на календарі був 2001 рік. З Москви збірна команда юних лісівників України привезла срібну медаль.
– Роки навчання у школі й зокрема заняття в учнівському лісництві прищепили мені любов до нашого народу, зокрема, і лісу, – зізнається захисник. – Адже ми тоді збирали жолуді, садили дерева, пригадую, як із вчителем біології і керівником учнівського лісництва Валентиною Іванівною Томчук створювали лісові насадження у Мощаницькому лісництві. Там вже гриби можна збирати.
Повертатися до мирного життя кожному воїну не просто, та рано чи пізно для цього приходить час. Так і в Миколи. Звикає до мирного життя, хоча в сни ще приходить війна. Дорожить воїн своїми батьками, родиною, цуманчанами, українським народом. Знає, що за ці мирні дні України його фронтові побратими повсякденно ризикують найдорожчим – життям.
Сергій ЦЮРИЦЬ,
Володимир ПРИХОДЬКО.
На фото авторів: Микола Кардаш (праворуч) з Олександром Боровицьким.