«Та день неминучий настане, кинеться сніг, загурчить, загуркоче. І кільчик тоненький вийде з малого зерна. На початку несміливий, кволий, він до трави молодої тулитися боязко буде. Голову потім підвівши, упевнено гляне круг себе. «Буду владати цією країною. Чуєте, трави? Тут розцвіту, розхилюся, розсію потужний нащадок. Слово незламне моє. Зачувайте, готуйтесь до бою!».
Володимир СВІДЗИНСЬКИЙ, 1926 р.
На фото з книги «Розстріляне відродження»: Володимир Свідзинський, який 46-річним трагічно загинув улітку 1941 р. під час евакуації з м. Харкова.