«Гей-гу, гей-га – таке то в нас життя:
Наплечники готові – прощавай, моє дівча.
Що сьогодні помандруєм – не знаємо самі,
І де завтра заночуєм: чорти ми лісові!
…Прапор червоно-чорний, це є наше знамено:
Червоне – це кохання, ну, а чорне – пекла дно.
Усі дівчата знають пекельні барви ці –
І забути їх не можуть, бо чорти ми лісові!».
Тарас КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ,
«Гей-гу, гей-га…», 1930 р.