«В тому річ, Костю, що ти йдеш проти села. Українського села…Ти мусиш бити з цими незрозумілими людьми саме в ту мішень, яку недавно будував своїми власними руками, як певний щит. Ти мусиш розтрощити цю мішень на тріски, спалити ті тріски, щоб не залишилося й сліду. Ти мусиш, Костю, стріляти в позавчорашнього самого себе!».
Борис АНТОНЕНКО-ДАВИДОВИЧ, «Смерть», 1926 р.
На фото з архіву: Борис Антоненко-Давидович, який був сотником в Армії УНР і двічі репресований в СССР.