«Снаряди лягають усе ближче і ближче. Вже горять будинки на околицях. Вулицями з гір женуться в паніці обози, розбиваються об каміння, падають у бухту. Люди, зброя – все змішалося в криваву кашу, хрипить, стогне і, помираючи, шле прокляття вам і вашому комісарові… Треба закінчувати. Ще декілька годин, і історія сама вирішить долю Чорноморського флоту. Фронт прорваний, а далі що? Я запитую вас, делегати бойових кораблів. Відступати пізно, та й немає куди. Залишився єдиний вихід – вислухати представника Центральної ради, полковника Кобаху… Він хоче укласти з нами угоду. Пам’ятайте, нас ще просять…».
Олександр КОРНІЙЧУК,
«Загибель ескадри», 1933 р.
На фото з архіву: кораблі Чорноморського флоту в бухті Нововросійська, знищені в червні 1918 р. за наказом більшовиків, щоб не бути врятованими Центральною радою УНР.