«Гетьман важко зітхнув і поклав свою булаву на камінь…
– Ходімо ж, козаки, до церкви та поспитаємо в Бога, що діяти нам, та помолимось Богу за Україну.
– До церкви! До церкви! – загули навкруги козаки.
Гетьман відв’язав меч і застромив у камінь. Меч увігнався в скелю як у віск, а з-під меча задзюрчала кров. Гетьман тихою ходою виступив уперед, і козаки розступились на обидва боки. Гетьман був вищий і кращий від усіх запорожців: високий як Палій, гарний як Мазепа, сміливий як Богдан Хмельницький. Слідком за гетьманом два сиві запорожці повели Карпа, а за ними роєм посипалась уся громада».
Іван НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ,
«Запорожці», 1873 р.