«Так, я чекіст, але я і людина… Город мертвий. Обивателі знають, що нас за три-чотири дні не буде, що даремні наші контратаки: скоро зариплять наші тачанки в далекий північний край. Город причаївся. Тьма… Я знаю, може спалахнути бунт , і мої вірні аґенти шниряють по закаулках, і вже нікуди дівати цей винний і майже безневинний обивательський хлам… І будуть сотні розстрілів… А наші назад, з позиції на позицію: на фронті – паніка, в тилу – паніка…».
Микола ХВИЛЬОВИЙ,
«Я (Майже романтика)», 1924 р.