«Я начебто передчував: сьогодні мені цілу ніч снилися якісь два незвичайні щурі. Справді, таких я ніколи й не бачив: чорні, неприродно великі! Прийшли, понюхали – і пішли геть. Ось я вам прочитаю листа: «Спішу, між іншим, повідомити тебе, що приїхав чиновник із дорученням оглянути всю губернію й особливо наш повіт (значущо підносить палець угору)…А знаючи, що в тебе, як у всякого, водяться грішки, бо ти людина розумна й не любиш пропускати того, що пливе до рук…» , «то раджу тобі бути обережним»…
«Навіщо до нас ревізор?»…
«Навіщо! Така вже, видно, доля (зітхнувши) ! Досі, хвалити Бога, добирались до інших міст, тепер прийшла черга до нашого».
«Тут тонка і більш політична причина… Міністерія й підіслала чиновника, щоб дізнатися, чи немає де зради»…
Микола ГОГОЛЬ, «Ревізор», 1836 р.