У Прибузькому лісгоспі біля
підгодівельних майданчиків встановлено камери відеоспостереження
У
працівників лісового господарства є значна частка відповідальної роботи –
охорона, збереження і турбота про фауну, повідомляє
прес-служба Волинського ОУЛМГ. Позитивна оцінка такої праці – це коли лісові
мешканці густо наповнюють зелені насадження, безпечно почувають себе на волі,
коли спостерігається їх примноження.
У
державному господарстві «Прибузький лісгосп» площа мисливських угідь становить
6475 гектарів. Сюди входять Куснищанське, Гущанське та Забузьке лісництва. На
початку цього року, згідно з обліком, звірини було: лося – 3 особини, 10 оленів
благородних, 58 козуль, 31 дикий кабан, 30 зайців. Є певна кількість лисиць,
куниць, єнотів, пернатого птаха.
Настала
холодна пора – зима, коли дикі тварини потребують людської допомоги, кормів, а
з ними – і необхідних поживних речовин для існування, наприклад, солі. Про те,
як підготувались до цього періоду, розповідає мисливствознавець лісгоспу –
Микола Гурко:
«На
своїх полях, які засівали самі, зібрали 4,5 тони зернових, а це – овес і
третікале. Закупили одну тонну кукурудзи. Заготовили кормові віники, замочували
їх у соляному розчині. Віники – вербові, березові, з кропиви, дуба, збирали у
молодій фазі розвитку, тобто ще у весняний період. Є вівсяні снопи. На своїй
території маємо 11 підгодівельних майданчиків. Встановлено багато різноманітних
солонців для усякого звіра, годівниць для кіз, оленів, коритця – для кабанів.
Загалом, інтенсивна підгодівля дичини триває три місяці, коли висота снігового
покриву підвищується і тварина не в змозі сама собі дістати їжу. Думаємо, що
підготовлені до цього періоду достатньо».
Як
розповідає Микола Павлович, багато цікавого і нового дізнались із життя фауни у
своїх лісових масивах, коли встановили поблизу підгодівельних майданчиків
спеціальні камери відеоспостереження: «Завжди захоплено переглядаємо відео,
бачимо, хто годується: і птиця приходить, і хутрові звірі, цікаві їхні повадки,
поведінка. Таке на власні очі побачити мало кому вдасться, адже звір боїться,
далеко чує людину. Спостерегли в онлайн-режимі епізод, коли свиноматка прийшла
до годівниці із новим приплодом маленьких смугастих поросят і минулорічним.
Така собі велика сімейка. А то рано прокинувся борсук і прийшов підживитися.
Прилітав і сірий журавель, він занесений у Червону книгу України. А один
веселий факт, коли пізно увечері спочатку заєць прискакав до їдальні, потім –
лисиця прокралась, видно по слідах і по запаху, а тоді на те ж місце – коза.
Усі приходили з інтервалом – через годину. Так розуміємо, що робота не марна».
Звичайно,
не можна оминути увагою і питання полювання, дотримання законів, правопорушень
і браконьєрства. Цього року у лісгоспі є 6 ліцензій на кабана дикого. На
сьогодні вже складено 6 протоколів на порушників, які не дотримуються правил
полювання. У лісгоспі є постійна співпраця із прикордонниками і місцевою
поліцією. Мисливствознавець ділиться своїми поглядами на полювання і про його
стан у районі: «Полювання – це специфічна річ, цей стан має бути у людини в
душі. Це – захоплення, відпочинок, від якого маєш отримувати моральне, фізичне
і психологічне задоволення. І, звичайно, основною метою, щоб іти на полювання, не повинна бути заготівля
м’яса. На жаль, у нас поки низький рівень культури полювання. Проблема
браконьєрства, нелегальне полювання має суворо вирішуватись контролюючими
органами. Сьогодні важко спілкуватись із молоддю, вони часто ні з ким не
рахуються, не хочуть дотримуватись правил, їх важко привчити до закону. Це
особливо такі мисливські колективи, де немає старших, досвідчених. Великий плюс
у спілкуванні молодих мисливців зі старшими. Якщо такий мисливець зі стажем, як
кажуть, зі старою закалкою, користується авторитетом, повагою, то має вплив і
на молодь. Тоді вони дослухаються і переймають закони та культуру полювання, у
них формується відповідний мисливський характер».
Віта ОМЕЛЬЧУК, ДП «Прибузьке ЛГ»