Унікальні чаї Ігоря Друля навіть за
кордоном хвалять.
Незвичний смак квіткових чаїв Ігор Степанович
оцінив лише тоді, коли зустрів 50-ліття. Бо хоча був у дитинстві хворобливим,
але мама зазвичай лікувала сина молоком, сметаною та маслом. За трави ж
лікарські взятися підштовхнув пана Ігоря інтерес: «А я так зможу?» .
– Це
запитання поставив собі тоді, коли дізнався: є в Україні травник, який робить
чай зі ста різновидів квіток, – пригадує наш співрозмовник. – «Невже й на
Волині є таке багатство квітів?» – подумалося тоді. І так вийшло, що
зацікавленість збіглася в часі з отриманням дачі на «Веснянці», масиві
неподалік Луцька. От і став я придивлятися до того, що росло у мене під ногами.
Йдучи
з поїзда до дачі, Ігор Степанович бачив у лісі одні квіточки, біля хати інші,
на лузі коло «Веснянки» ще інші. «А таки багата природа», – переконувався
щоразу. І став ті квіти не лише оглядати, а й до торбинки рвати.
– Процес
збирання починається у мене з перших днів весни (коли сходить сніг і
з’являється первоцвіт), завершується десь наприкінці жовтня (тобто від збирання
трав відпочиваю всього чотири місяці на рік). І так триває вже чверть століття,
– усміхається 75-літній чоловік.
За
освітою землевпорядник, Ігор Друль і до сортування квіток підходить
скрупульозно. Коли, приміром, заготовляє рослини, то збирає не все, що під руку
потрапить, а суто один різновид квітки. Потім викладає його на горищі. Коли
через тиждень-другий трава висохне, поміщає її у великий конверт, на якому
підписує назву квітки. Після цього конверт кладе до великого картонного ящика,
на зовнішньому боці якого – аркуш паперу із повним переліком рослин, що містяться
саме в цій коробці.
– Таких
ящиків у мене декілька, в кожному з них десь по 30 сортів квіток. А з настанням
холодів усе засушене починаю перетворювати на чай, – продовжує Ігор Степанович.
Процедура
ця, як самі розумієте, доволі копітка. Бо ж треба поподумати, як у маленький
п’ятиграмовий пакетик умістити кожну зі ста квіток.
– Перші
роки це сортування займало дуже багато часу. Бо тоді з кожного зі ста конвертів
я брав по дрібочці трави і вкладав у пакетик, – зізнається чоловік. – Але з
роками придумав свою технологію: в літровій банці групував по десять
різновидів, змішував їх міксером і викладав на кучку. Таким чином сто видів
квіток групував у десять кучок. І потім із кожної з них брав по дрібці
трав’яної суміші, аби сформувати порцію для заварювання.
Оскільки
кожна рослина так чи інакше впливає на наш організм, то Ігор Друль урахував і
цей момент: аби чай, наприклад, не підняв гіпертоніку й без того високий тиск,
у пакетику мусить бути стільки тої чи іншої рослини, аби вона не нашкодила, а
тільки користь дала.
– Я
ще колись, прочитавши публікацію в науковому журналі, задумався: «І дійсно:
скільки ж то квітка мусить зібрати корисного, аби з неї потім сформувалася
насінина, з якої народиться нове життя?!». Відтак і вирішив для чаїв використовувати
не корінці, стебла чи листки, а саме квітку, – зазначає співрозмовник.
Щоправда,
під час заготівлі чоловік іноді й робить винятки. Скажімо, у рослині лофант зриває
не лише квіти, а й запашні (схожі на м’ятні) листочки. Натомість оман і
кульбаба мають такі суцвіття, що засушити їх справжня проблема.
– Куди
я вже не клав ту кульбабу, який спосіб не використовував, вона все одно
перетворюється на парашутики і стає не придатною для заварювання чаю. Навіть
якось передзвонив на передачу, що її транслює радіоканал «Культура», й попросив
підказати, як правильно сушити. Втім і присутні у студії спеціалісти відповісти
не змогли, – зізнається Ігор Степанович.
Буває
також, що серед розмаїття трав натрапляє чоловік на квіти, яких навіть в
енциклопедії не знаходить. Тоді сам назву їм придумує, яку записує на коробці
для зберігання: як-от – «а-ля акація».
– Оскільки
щороку я заготовляю пакетиків із двісті чаїв, то вистачає і для себе, і для
друзів, – продовжує оповідач. – Були роки, що бандерольку із волинським різнотрав’ям
висилав до дядька в Америку. Маю товариша в Німеччині (разом із ним вивчаємо
міжнародну мову есперанто), так-от, він, коли в гості приїздить, обов’язково
просить торбинку чаю зі ста квітів. Бо його дружині, каже, то найцінніший
презент із України.
А
от коли в чоловіка просять ліків од якоїсь конкретно недуги, Ігор Степанович
тільки руками розводить: мовляв, не лікар, тож лікувати не маю права.
І
з цим не можна не згодитися. Бо спробуй-но порадь від застуди попити липи (а її
ж квітки серцебиття посилюють) і не врахуй при цьому, що людина має проблеми із
серцем!
– Перечитавши
багато літератури, я переконався: абсолютно кожна рослина є лікарською, та
далеко не кожна здатна вам допомогти. Тому коли мене запитують: «Чим ваші трави
помічні», я завжди жартую: «Мій чай – для здорових людей».
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.
До теми
Якщо
ви хочете пити квіткові чаї, як-то кажуть, для профілактики, використовуйте
якомога більше рослин. Цим самим зможете запобігти негативному впливу тих трав,
які для вашого організму не завжди підходять.
Вживайте
не більше однієї-двох склянок трав’яного чаю на день.
А
ще обов’язково цікавтеся, в разі яких захворювань протипоказана та чи інша
рослина.
МЕЛІСА, наприклад, входить
до багатьох трав’яних зборів як заспокійливий і спазмолітичний компонент. Але в
складі цієї трави присутній цитраль, який у великих дозах є токсичним. Якщо
зловживати трав’яними чаями з мелісою, можуть сповільнитися частота дихання, з’явитися
головний біль, знизитися тиск.
Мֹ’ЯТА перцева усуває
хворобливі відчуття при менструаціях, позбавляє від м’язових спазмів, знижує
тиск. Але у гіпотоніків (людей із пониженим тиском) вона може погіршити
самопочуття. У великих кількостях м’ятний відвар призводить до порушення роботи
серцево-судинної системи, загострення бронхіальної астми, порушення статевої
функції у чоловіків.
РОМАШКА аптечна використовується
як протизапальний, жовчогінний і спазмолітичний засіб. Її призначають при
гастритах, виразці шлунка і деяких інших захворюваннях. Але якщо передозувати
відвар або настій ромашки, можуть виникнути порушення менструального циклу,
залізодефіцитна анемія, ускладнення під час вагітності.
ЗВІРОБІЙ використовують
як природний антидепресант і заспокійливий засіб. Відвари та інші препарати на
основі цієї рослини усувають спазми кишківника. Але біологічно активні
компоненти звіробою помітно підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетових
променів. Тому при безконтрольному застосуванні подібних засобів є ризик
отримати серйозні опіки навіть за короткочасного перебування на сонці. Тривале
застосування звіробою призводить до появи болю у печінці, запорів, сонливості,
гіркого присмаку в роті, навіть до імпотенції.
КРОПИВА ДВОДОМНА, зокрема її
відвари та настоянки, мають жовчогінну дію, допомагають при маткових кровотечах
і надто рясних менструаціях. Але водночас підвищують тонус матки (особливо за
тривалого використання), тому не можуть бути рекомендовані при вагітності. Крім
того, препарати на основі кропиви погіршують самопочуття при гіпертонічній
хворобі, атеросклерозі.