У Києві презентували результати дослідження навичок майбутнього в учнівства та проєкт із подолання освітніх втрат
В українських учнів і учениць 15-річного віку менш розвинені навички мотивації досягати, довіри, оптимізму, енергійності й упевненості в собі, ніж в учнівства 10-річного віку. Водночас 10-річні діти менше вміють співпереживати, демонструють гірші толерантність, відповідальність, креативність, допитливість, аніж 15-річні. Такі дані освітнє експертне коло отримало в результаті проведення міжнародного дослідження соціально-емоційних навичок (ДоСЕН). Щоб розвивати їх та надолужити освітні втрати, експерти й експертки, зокрема, пропонують рішення — платформу ПОВІР, що створена для підтримки учнівства, яке зіткнулося з викликами у навчанні.
Результати дослідження про те, як в українського учнівства загалом формуються соціально-емоційні навички, які ще називають м’якими навичками або навичками майбутнього, презентували 1 травня в Києві на заході «Формування в учнівства життєвих навичок як нагальна умова для надолуження прогалин у навчанні: презентація результатів міжнародного дослідження та національної освітньої платформи».
Восени минулого року Україна доєдналася до міжнародного вимірювання соціально-емоційних навичок учнівства. Попри повітряні тривоги та перебої з електрикою, у проєкті взяли участь майже 5 тисяч дітей двох вікових категорій із 19 регіонів України. На жаль, через окупацію та активні бойові дії ДоСЕН не вдалося провести в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській та Херсонській областях, звісно, також у Криму і Севастополі. Утім результати для цих 19 регіонів є репрезентативними.
Дослідження на національному рівні проводила громадська організація «ЕдКемп Україна» у співпраці з Державною службою якості України.
За даними дослідження, соціально-емоційні навички прямо впливають на здоров’я і благополуччя учнівства. Водночас учні й учениці, в яких розвинена допитливість та мотивація досягати, схильні отримувати вищі оцінки з читання, математики і мистецтва й рідше запізнюються та прогулюють уроки. Загалом, у дітей, в яких добре сформовані соціально-емоційні навички, мають вищі амбіції щодо свого майбутнього, зокрема, щодо здобуття вищої освіти, вибудови кар’єри, навіть відкриття власного бізнесу.
«У моменти змін, невизначеності, травми соціально-емоційні навички особливо важливі, можливо, ще важливіші за традиційні навички. Знайти орієнтири, бути ефективними, мати свободу волі й мобілізувати свої когнітивні, соціально-емоційні ресурси — такі речі в момент кризи дуже важливі», — говорить Андреас Шляйхер, засновник досліджень PISA і ДоСЕН, директор Директорату освіти та навичок ОЕСР. Також експерт додає, що саме інвестиція в розвиток соціально-емоційних навичок у воєнні та повоєнні часи може не тільки підтримати освіту, учнівство, батьківство, педагогів, а й стати ресурсом стрімкого розвитку освіти.
Короткий виклад звіту ДоСЕН-2023 (Том 1)
Ключові результати ДоСЕН-2023 для України (Випуск 1)
Рішення в нових підходах до освітнього процесу пропонує команда «ЕдКемп Україна» спільно з профільними державними інституціями. Відтак впроваджують в Україні пілотування освітньої платформи, яка створена підтримати учнівство, яке зіткнулася з викликами у навчанні. Для суспільства, держави, школи, батьків або осіб, які їх замінюють — це внесок у подолання освітніх втрат і розривів (власне, так і розшифровується назва проєкту).
«Ми повинні не чекати завершення війни, а вже сьогодні ухвалювати рішення. Дуже важливо максимально зберегти та розвинути найголовніше, що є в країни, — дітей. Разом з партнерами працюємо над тим, щоб надати можливість максимальній кількості учнів безпечно навчатися офлайн. Для цього розвиваємо проєкт з будівництва укриттів по всій території України. Водночас прагнемо наздоганяти освітні прогалини вже зараз. Платформа ПОВІР — це ще одна можливість для дітей покращити знання зі шкільних предметів і розвинути софт-скіли. Важливо, що є діти, які готові вчитися й покращувати знання, а також є вчителі, які розуміють цей виклик і готові на нього реагувати», — говорить Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — Міністр цифрової трансформації.
ПОВІР – це освітня онлайн-платформа, створена для підтримки учнів і учениць, які зіткнулися з викликами у навчанні.
«Освіта має реформуватися і переглядати підходи й методи на кожному новому етапі. Також маємо переглядати ролі, систему цінностей, особливо у контексті технологій. У нас, на жаль, немає готових авторитетів, на які ми можемо послатися. Ми генеруємо рішення у новій реальності, де авторитарні системи кидають виклик демократіям. Це цивілізаційний злам, у центрі якого стоїть Україна. У цьому горнилі кується майбутнє нашої планети. Дуже важливо, щоб усі усвідомлювали свою роль», – зазначає Міністр освіти та науки Оксен Лісовий.
На етапі пілотування платформи у дітей буде можливість «підтягнути» три шкільні дисципліни: математику, українську мову та англійську. Навчання проходитимуть різні категорії дітей, які хочуть покращити свої знання, як-от учнівство з великих міст та малих населених пунктів, із вразливих груп, зокрема, ті, у кого хтось із рідних загинули через війну, діти з родин ВПО, захисників і захисниць України, учні й учениці, які перебувають на деокупованих територіях або таких, де велися / ведуться бойові дії, діти, які через війну виїхали з України та інші.
«Розуміємо, що через різні життєві обставини, в яких зараз опинилася фактично кожна українська дитина, мотивація вчитися і дізнаватися щось нове, можливо, губиться серед інших викликів. Проте ми, дорослі, маємо усвідомлювати, що час дитинства обмежений, і тому маємо стояти на сторожі щастя і юних мрій наших дітей. Ми віримо в їх успіх, і найголовніше — завдяки платформі ПОВІР допомагаємо повірити українським ученицям і учням у власні сили, у здатність долати виклики, удосконалюватися та досягати успіху», — говорить Олександр Елькін, голова Ради ГО «ЕдКемп Україна», член Консультативної ради з питань сприяння розвитку системи загальної середньої освіти при Президентові України.
Досвід дитини на платформі — гейміфікований. Учні й учениці встановлюють рекорди, долаючи виклики, за що отримують від дорослих відзнаки та накопичують віркоїни (своєрідну валюту ПОВІР), щоб потім обміняти їх на брендовані подарунки або задонатити тим, хто потребують підтримки під час війни. Модель навчання поєднує «спринти» і «марафони» — два формати роботи учнівства з тренерами і тренерками з предметів, які спираються на коротко- і довготривалу мотивацію.
«Я вважаю, що платформа має величезний потенціал, і до нього потрібно долучати українські компанії, які б підтримували наших дітей. Наприклад, щоб віркоїни, які учні та учениці збирають під час навчання, була змога обміняти на телефон чи різні гаджети. До навчання на платформі можна залучати різні класи дітей, аби вони мали можливість обмінюватися досвідом, влаштовувати навчальні батли і таким чином в ігровій формі покращувати знання», – говорить амбасадор платформи, член Опікунської ради ГО, «ЕдКемп Україна», соліст гурту «Антитіла» Тарас Тополя.
На платформі спочатку діти отримують «швидку навчальну допомогу» з терміновими потребами, як-от домашнє завдання чи підготовка до контрольних, а після перших успіхів, за бажання, можуть зануритися в глибшу роботу з одного з трьох предметів, націлену вже на подолання втрат у навчанні.
«На жаль, повномасштабне вторгнення додало освітніх розривів до вже існуючих, зокрема, у якості освіти у містах і селах. За цей час у нас додалися, наприклад, діти ВПО, діти, які навчаються в українській системі освіти на постраждалих територіях. Якщо освітні розриви стосуються категорій дітей, то освітні втрати індивідуальні і свідчать про те, що втратила кожна конкретна дитина, у порівнянні з ідеальною собою. Подолати ці втрати і розриви найкраще допоможуть мотивовані, свідомі учні та учениці, які готові працювати на результат», — відзначає Сергій Колебошин, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Апробація проєкту триватиме до кінця 2024 року і охопить 2 000 дітей.
Під час події спільно з партнером Superhumans було проведено збір коштів на реабілітацію Івана Романова, військового з Рівненщини, який втратив частину ноги, захищаючи Україну. З 2023 року Іван служив головним сержантом взводу у 68 окремій єгерській бригаді, пережив страшні події, але планує повернутися – в якості оператора БПЛА.