Арт-кафе «Стоп-кадр» зібрало поціновувачів сучасного мистецтва на
виставці двох юних мисткинь.
Анастасія Гомзякова представила графічні роботи під назвою «Соціо», провівши через
трафаретні силуети, чорні та кольорові плани увесь світ. А Юлія Булат
показала несподіваний погляд на художнє фото, презентувавши серію «Час, що
минає».
Дівчата
отримали художню освіту в студії «Арт-кластер» луцької художниці Катерини
Ганейчук, зараз же дівчата продовжують здобувати знання закордоном: Настя
навчається у Краківській академії, а Юля – у Міжнародному університеті дизайну
«School of form» міста Познань.
Виставку
Анастасії та Юлії відкрили 26 вересня у межах проекту галереї сучасного
мистецтва «Арт-кафедра» – «Крок на шляху мистецтва», який має на меті відкрити юні таланти і нові імена у
мистецтві.
«Перші кроки
дуже важливі для кожного юного митця, а наш проект допомагає їх зробити.
Хочеться вірити, що ви навчитеся у Польщі всього кращого і таки повернетеся в
Україну, щоб тут втілювати усі ваші найсвіжіші ідеї, або ж прославлятимете нашу
країну закордоном. Бажаю вам масштабних виставкових проектів і персональних
експозицій!», – зазначила керівний партнер галереї Леся
Корсак.
Мистецтвознавець
Зоя
Навроцька розповіла, що критиків ніхто не любить, але насправді
у критиці немає нічого поганого.
«І негативну, і позитивну
критику треба сприймати як імпульс до розвитку, але я тут зараз не критик, бо з
вами хочеться говорити на рівних, як із митцями. Я бачу тут не просто перший
крок, а певний рівень професійності, молодого художника, з яким можна говорити
у тембрі власного голосу, не погладжуючи по голові, щоб раптом не засмутити і
не образити. І дозволю собі сентиментально думати, що як би там не склалося
майбутнє, а ви пропагуватимете українське мистецтво, бо позиціонувати себе
українським художником чи поетом можна у будь-якій точці світу».
Також,
мистецтвознавець прокоментувала детально роботи кожної із учасниць виставки.
«Мінімалістична
графіка Насті – це відчуття білої площини, у взаємодію з якою входять якісь
плями, гра кольорів, коли цей простір стає світом і Всесвітом. Це дуже
естетичні і професійно зроблені фігурки, які відображають дуже глибокі ідеї,
показуючи, як глибоко відчуває час і стиль у мистецтві така юна ще людина. Це
дуже цікава спроба показати соціум, його хаос незахищеність, і розумний глядач
неодмінно зможе відчитати з цих робіт багато.
Твори Юлі мене
просто вражають. Здається, що фото сьогодні займає провідну роль, як і живопис,
і ліплення. Ця добірка художніх фото не може залишити байдужими, бо естетично
наточене око побачило такі об’єкти у часі і просторі, які дуже красиві. Чого
варта лише клямка потрісканого вікна… Це ж поет може написати цілу поему! Скільки
разів воно відкривалося, як його робив сільський тесля, скільки до клямки
торкалася рука і дитини, і жінки, і бабці, скільки хтось визирав із нього…
Роботи
Анастасії та Юлії експонуватимуться в арт-кафе «Стоп-кадр» орієнтовно протягом
двох тижнів, тож у лучан ще є час прийти і відшукати у кожному з полотен чи
фото особливий сенс.
Наш кор.