Ткацтво на українських землях має тисячолітню історію — від доби трипільської культури до сучасності. Це ремесло проходило через трансформації, періоди занепаду й нові хвилі відродження, але завжди залишалося невід’ємною частиною нашої культурної ідентичності.
Про це інформує Волинська газета, посилаючись на Центр культури та дозвілля Камінь-Каширської міської ради.
Сьогодні ткацтво знову повертається як важлива складова нематеріальної культурної спадщини. Працюють етномайстерні, дизайнерські студії інтегрують традиції в моду та інтер’єри, громади та етнографи документують техніки, а українські підприємства відроджують виробництво тканин і одягу.
Саме про це йшлося під час міжрегіонального форуму «ТКАЦТВО UA: Інтеграція традицій у сучасному українському суспільстві», що відбувся на базі ПрАТ «Едельвіка» у Луцьку, в межах однойменної ініціативи, яка з 2021 року популяризує традиційні ремесла та український текстиль.
У форумі взяли участь керівники культурних інституцій Рівненської та Волинської областей, майстри, громади, дизайнери та освітяни.
Учасники обговорили шляхи відродження ремесла, сучасні підходи до інтеграції традицій у моду та дизайн, а також механізми підтримки нематеріальної культурної спадщини на рівні громад і держави.
Тут було представлено унікальні практики Камінь-Каширської громади та Рівненського Полісся.
Так, майстрині Камінь-Каширської громади поділилися знаннями про автентичне переплетення ниток, локальні орнаменти, серпанкові техніки та побутове використання тканин. Вони розповіли про живе відродження ткацької традиції у своїй громаді.
Директор Центру культури та дозвілля Алла Глущук розповідала про традиційне ткацтво у Камінь-Каширській громаді.
А ткалі: Любов Зубач, Анастасія Смітюх, Людмила Балик – оповідали учасникам заходу про те: хто їх навчив ткати; якими техніками вони володіють; кому в спадок передають своє мистецтво; скільки коштує тканий рушник.
Також майстрині презентвали виставку своїх робіт.
Про традиції ткацтва Рівненського Полісся розповіла директорка Сарненського історико-етнографічного музею Вікторія Дашко, представивши технологію виготовлення лляного полотна, традиційні техніки ткацтва, символіку поліських візерунків та роль тканих виробів у весільних і родинних обрядах.
А Заслужена майстриня народної творчості України Ніна Рабчевська з Крупового продемонструвала зразки серпанкового ткацтва — одного з найтонших та найвишуканіших видів поліського ручного ткацтва.
Дефіле у вишитому одязі стало одним із найяскравіших моментів заходу. Ательє «Світ Вишивки» (м. Рівне) представило колекцію, створену з тканин ПрАТ «Едельвіка». Дівчата з ансамблю «Волинянка» продемонстрували моделі, що поєднали традиційні орнаменти Великої Волині та сучасний дизайн — вишукано, урочисто й дуже по-українськи.
«Едельвіка» продемонструвала масштаби виробництва та сучасну інтерпретацію традиційних орнаментів.
Учасники відвідали виробничі цехи, побачили роботу сучасних ткацьких верстатів та повний цикл створення тканини — від перших ниток до готових рулонів полотна.
Підприємство працює переважно з натуральними тканинами та активно впроваджує мотиви тарадиційного ткацтва та вишивки Волині і Полісся у свої колекції, роблячи традицію впізнаваною та актуальною для сьогоднішніх українців.
Наш кор.
Фото з відкритих джерел.