–
так про своїх підлеглих відгукнулося новопризначене керівництво обласної
прокуратури.
Прокуратура
вже не та. Підтвердження того – нещодавня прес-конференція прокурора області
Анатолія Коцури. Участь у ній змогли взяти не лише журналісти, а й громадські
активісти. Питання ставилися «незручні», із домішками іронії. Але всі вони знайшли
відповідь із уст якщо не самого Анатолія Коцури, то його заступників:
Олександра Сліпчука та Геннадія Парфелюка.
Розпочавши
з доповіді, обласний прокурор старався помірковано хвалити своїх підлеглих,
водночас зізнаючись: «Чи вирішив усі проблеми, зокрема кадрові? Звичайно, ні.
Чи задовольню всі звернення? Теж відповім: ні». Тому продовжуємо процес
самоочищення».
«Та
наскільки ефективно?» – крутилося на язиці в учасників прес-конференції. Розповідаючи
про кадрові перестановки, Анатолій Коцура зауважив на призначенні сімох нових
прокурорів міст і районів та шістьох
керівників структурних підрозділів апарату.
«А як
покарали прокурорів, які влаштовували репресії проти євромайданівців? Яка доля
слідчих міліції, котрі «шили справи» активістам?» – прозвучало із залу.
«Їх
звільнили із займаних посад», – була відповідь. Але як: перевели на інші посади
в інших відділах. Тому один із присутніх журналістів прокоментував: «…І щуку
кинули в річку».
Продовженням
теми якості роботи прокуратури стали виступи громадських активістів, що
стосувалися декількох скандалів у Луцькому р-ні. Вкотре прозвучала проблема із
сільгосппідприємствами у с. Баїв, а
«постраждала» (як вона представилася) вимагала від прокуратури вжити негайних
заходів у процесі рейдерського захоплення агрофірми.
Неодноразово
згадувалося на прес-конференції прізвище регіонала Ігоря Волошенюка, екс-голови
Луцької районної ради, який нібито стріляв у людину, але ця справа спустили на
гальмах. Попросила захисту в Анатолія Коцури донька інваліда війни, яка
скаржилася на неправомірні дії прокуратури Луцького району, де пилом припадають
десятки справ. А на додачу до наведених фактів прозвучала фраза, буцімто
прокуратура Луцького р-ну свого часу нагадувала штаб Партії регіонів.
Та чи
похитнуть подібні закиди крісло під прокурором Луцького р-ну Сергієм Масаловим,
побачимо згодом. Принаймні на зустрічі нічого подібного з уст обласного
прокурора не прозвучало.
Зате
говорилося про активізацію роботи слідчого відділу прокуратури області,
стараннями яких до суду було скеровано 13 обвинувальних актів, із яких дев’ять
– протягом квітня-травня (призначення Анатолія Коцури припало на 4 квітня).
Щоб
показати неупередженість прокуратури, Анатолій Васильович навів приклади
притягення до відповідальності представників правоохоронних структур і
посадовців. Серед найбільш резонансних – провадження, де фігурують суддя Ківерцівського
районного суду, два податківці (з Луцька та Маневиччини). Покарання за корупцію
отримали також держслужбовець, двоє митників і стільки ж працівників
пенітенціарної служби, 13-ть депутатів місцевих рад (до цієї статистики
віднесли, мабуть, і тих депутатів сільських рад, які всього лиш не подали
декларації про доходи й відбулися незначними штрафами).
Попри
те, що найбільше фактів хабарництва було зафіксовано в бюджетній сфері та
охороні довкілля, більше цікавило присутніх земельне питання. Зокрема, жителі
с. Прилуцьке Ківерцівського р-ну просили у прокурора припинити дерибан землі,
який відбувається в їхній сільській раді (цю проблему «Волинська газета»
висвітлювала у статті «Хто в Прилуцькому Путін?»).
За
словами громадських активістів, мешканці Прилуцького лишилися без наділів, тоді
як 56 осіб із Волинської, Львівської, Київської, навіть Харківської областей
нещодавно отримали ласі шматки прямо під обласним центром.
«Наш
сільський голова оформив собі чотири ділянки по 25 соток на підставних осіб. І
найцинічніше, що все це відбувалося якраз у той період, коли на Майдані
проливалася кров!» – емоційно виступила жителька села.
Але на
запитання обласного прокурора: «Нащо ж ви такого голову обрали?», відповіді не
знайшлося.
А те, що
дерибан землі відбувається по всій Волині, Анатолій Коцура підтвердив
конкретними цифрами:
–
Прокурорами попереджено незаконне надання земель площею сім гектарів, у
державну та комунальну власність уже повернуто 130 гектарів вартістю понад три
мільйони гривень. Прокуратура області п’ятого червня пред’явила позовну заяву
до господарського суду про повернення у державну власність більше 30 тисяч
гектарів земель лісового фонду вартістю майже 310 мільйонів, які без відповідного
рішення обласної ради були незаконно передані у постійне користування.
Коли
в.о. генерального прокурора Олег Махніцький представляв волинянам Анатолія
Коцуру, то серед першочергових назвав завдання розібратися із земельними
скандалами та незаконними забудовами біля озера Світязь, а винних притягнути до
відповідальності. Обласний прокурор із виконанням не забарився:
– 10
червня (тобто за два дні до прес-конференції) Волинський природоохоронний
прокурор подав до суду чотири заяви про звільнення самовільно зайнятих в
урочищі Гряда земельних ділянок площею 33 гектари та знесення самовільно
збудованих на ній споруд. Також у цій сфері вже відшкодовано 320 тисяч гривень.
До відповідальності притягнуто майже 60 посадовців органів влади та контролю.
Шкода
тільки: не прозвучало, коли і ким ті ділянки самовільно займалися і чи не
стосується цей випадок так званої дачі Азарова-Януковича, котра розташована в
урочищі Гряда (про це «Волинська газета» також розповідала).
Згодом,
до речі, голова облдержадміністрації Григорій Пустовіт публічно заявив:
правоохоронці досі не встановили, на кого оформлені палаци з майданчиком для
гелікоптера, кому вони належать і хто дає гроші персоналові… Неодноразово та
емоційно розглядалося на конференції питання про ліс та людей, які би мали його
охороняти.
– До
суду скеровано обвинувальний акт щодо працівника лісгоспу, який сприяв
незаконній рубці лісу. Нині розслідується ще одне провадження за аналогічним
фактом, а також провадження стосовно службових осіб лісництва, які незаконно
відчужили приміщення цеху переробки деревини, занизивши його вартість більше
ніж утричі (56 тисяч гривень за реальної ціни в 170 тисяч), – повідомив
Анатолій Коцура.
Прозвучав
у його звіті факт із Камінь-Каширщини, де районна прокуратура розпочала у
квітні кримінальне провадження за фактом привласнення колишнім керівником лісгоспу
майна членів цього підприємства на суму понад 500 тис. грн. А от за головного
екс-лісівника Волині Богдана Колісника – жодним словом, хоча його брався
«просувати» навіть ставленик Олександра Медведька Андрій Парака, який зараз
невідомо де й, вочевидь, уникнув відповідальності за потурання репресіям у часи
Євромайдану.
Зате про
Богдана Івановича згадали журналісти та громадські активісти. Одних цікавило:
«Чому досі розгулює на свободі людина, яка розікрала мільярди та довела до
краху лісову галузь Волині?». Інші запитували: «Чи відкрито бодай якісь
кримінальні провадження щодо лісових оборудок?». Але відповідь заступника
прокурора області Олександра Сліпчука спровокувала гул у залі:
– Слідчі
розслідують три кримінальні провадження. Але Коліснику письмове повідомлення
про підозру не вручено.
Представників
«Правого сектору» непокоїла доля колишніх голів Волинської облдержадміністрації
Бориса Клімчука та Олександра Башкаленка (вони, до слова, лишаються депутатами
обласної ради).
–
Стосовно цих осіб відкрито кримінальне провадження чи прокуратурі треба допомогти?
– запитав голова Консультативної ради при прокуратурі області Руслан Тимощук.
Але на
такі закиди Анатолій Коцура відповів:
– Аби
мати доказову базу, ми навіть звернулися до начальника обласного управління
СБУ. Але той нам повідомив: із обіцяних євромайданівцями «двох пакетів доказів»
у кінцевому результаті залишилося всього дві скарги. Якщо ви маєте більше
доказів – охоче їх приймемо.
Низка
питань, адресованих прокурору та його заступникам, стосувалася звернень
громадян та неналежної реакції на них із боку прокуратури. Але навіть агресивно
налаштовані виступаючі зауважили: Анатолій Коцура – чи не перший прокурор
області, який дав «простим» людям можливість прийти, сказати і бути почутими. На
що сам Анатолій Васильович зауважив:
– Я би
хотів, щоб громадськість і засоби масової інформації сприймали прокуратуру не
як опонента, а як союзника.
Оксана
БУБЕНЩИКОВА.
Фото
автора.