Герой України, Народний артист України, орденоносець і талановитий виконавець українських пісень Василь Зінкевич 1 травня 1945 на Поділлі. І хоча наш уславлений волинянин останній період часу мешкає в столиці, Волинь, яка дала йому шлях на велику сцену, Василя Івановича не забуває!
Василь Зінкевич народився в с. Васьківці, на той час це була Кам’янець-Подільська, а зараз Хмельницька область. Але трампліном для його стрімкого творчого злету стала саме Волинь.
Хоча спочатку було карпатське м. Яремча, де у 1971 р. був відзнятий, а потім показаний на центральному телеканалі перший український музичний телефільм «Червона рута». Саме там і був головним героєм юний Василь Зінкевич, який співав на музику Володимира Івасюка та Валерія Громцева.
Того ж року цю пісню Василь Зінкевич успішно виконав (разом з Назарієм Яремчуком і Володимиром Івасюком) на підсумковому концерті телевізійного конкурсу «Пісня року» у москві. Пісня принесла молодому колективові велику популярність і зазвучала по всій країні та за кордоном.
У 1975 р. Василь Іванович переїхав до м. Луцька, де працював у складі ВІА «Світязь» під керуванням Валерія Громцева. Гурт швидко став популярним. За словами Дмитра Гершензона, «Василь Зінкевич — людина, яка має рідкісний смак і відчуття часу. Завдяки йому і всім музикантам «Світязь» мав за честь називатися одним з найкращих колективів в Україні. А це зобов’язувало багато до чого. Василь Зінкевич ніколи не давав спуску і можливості розслаблятися».
Згодом славетний ансамбль розпався, кожен із його учасників обрав самостійну творчу дорогу. Так Василь Зінкевич своїм талантом і досягнув найвищих вершин, ставши і Героєм України, і Народним артистом України, і лавреатом Шевченківської премії, і Почесним громадянином міста Луцька.
Віднедавна маестро мешкає в столиці.
Чим порадує мільйони своїх шанувальників із нагоди ювілею, стане відомо 1 травня, у день 80-річчя.
Але сказана ним істина про Україну та українців уже стала класикою:
«Ми є сила хоча б тому, що маємо таку пісню, де три хвилини не просто забави, а нашої суті. Українська пісня справді обіймає своїми крилами світ. Доводилось бувати в багатьох країнах. І без перекладу, не розуміючи ані слова, публіка встає. Я кажу: ви ж не розумієте, про що я співав. А вони відповідають: в українських піснях є щось таке, що лікує. Ми не можемо без пісні, вона душа наша. Взагалі, треба частіше заглядати в дзеркало своєї душі, щоб впізнавати себе. Непростий тепер час, але ми ніколи не втратимо своєї неповторності. Бо ми українці!»,
Іван ЛІАН.
На фото автора і з архіву: мурал на честь маестро на будівлі луцького суду по вул. Лесі Українки; Василь Зінкевич у телефільмі «Червона рута».