«Реформа
– це добре, але чи добре буде нам із цією реформою» – саме таку суть мали запитання,
котрі озвучили під час зустрічі у залі навчально-методичного центру профспілок
у Волинській області сільські голови 4 районів – Іваничівського, Ковельського,
Локачинського та Рожищенського.
Про
це повідомили у прес-центрі Офісу реформ Волині.
Зустріч була ініційована
експертами Офісу реформ спільно з Волинським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій – аби допомогти керівникам зорієнтуватися, чого від них
нині хоче держава і що обіцяє в результаті добровільного об’єднання.
Директор Офісу реформ Анатолій
Пархом’юк окреслив основні вимоги методики, розповів про переваги, котрі у
результаті отримає громада, і повноваження, до яких варто бути готовими. І
зважаючи на численні зауваження з приводу того, що людей, мовляв, вкотре
примушують об’єднуватися, не враховуючи їхній інтересів, наголосив:
– Ми не представники влади, котрі
намагаються нав’язати вам власне бачення чи примусити зробити саме так, а не
інакше. Навпаки: прагнемо донести інформацію, аби ви, врахувавши вимоги
методики, змогли зробити все правильно і в результаті за ті пропозиції проголосували
депутати обласної ради та їх прийняли на рівні Міністерства.
Як виявилося, для багатьох
присутніх питання нове. Точніше – неопрацьоване на рівні взаємин із сусідами, з
котрими й доведеться жити однією громадою. Але є приклад і успішних домовленостей:
зокрема в Іваничівському р-ні з центром у самих Іваничах готові жити дружно
Заставненська, Мишівська, Соснинська, Заболотцівська, Литовезька, Грибовицька
та безпосередньо Іваничівська ради.
Зокрема Литовезький сільський
голова Іван Іванчук та Заболотцівський – Олександр Конон так і кажуть: ми вже
давно домовилися, маємо співпрацю з поляками, здатні себе забезпечувати. І –
жодної боязні перед реформою, повноваження, котрі отримаємо, тільки на користь
нашій громаді.
Але кардинально інший стан речей
там, де громади малі й віддалені від райцентрів. Сільцівський сільський голова
Олег Рибчук не втомлювався повторювати: не може злука кількох бідних громад у
результаті дати одну багату чи хоча б спроможну. І в цьому дійсно правда, але
тому методика, котру пропонує держава, наголошував заступник начальника
управління містобудування та архітектури облдержадміністрації Микола Томчук, не
догма, а лише зразок, за котрим треба йти. І якщо є надто віддалені від
нинішнього райцентру чи можливого адмінцентру села, тобто не в ходять у
25-кілометрову зону, то краще узгодити ці моменти і таки приєднатися до
громади, котра може взяти на себе зобов’язання.
Експерти Офісу реформ Оксана
Урбан, Олег Герасимчук та Петро Гоцалюк у своїх виступах наводили чимало
прикладів успішних змін після реформи близької нам Польщі, роз’яснили і головні
законодавчі аспекти.
– Процес об’єднання має пройти
три етапи: спочатку ініціювання, після чого має відбутися підготовка рішень, а
вже потім – саме рішення щодо об’єднання територіальних громад, – наголосила
Оксана Урбан.
Питання грошей – №1. Це логічно і
зрозуміло. Тому чимало довелося пояснювати начальникові відділу зведеного
бюджету та міжбюджетних відносин департаменту фінансів облдержадміністрації
Володимирові Горщару.
Тож наголошуємо: об’єднана
громада одержує додаткові фінансові та майнові ресурси. Основні: 60% ПДФО
(зараз 0%) на власні повноваження, а ще – державні субвенції (медичну,
освітню), право розпоряджатися землями на території громади.
Якщо детальніше, то на місцях
залишатиметься:
60% податку на доходи фізичних
осіб;
25% екологічного податку;
5% акцизного податку з реалізації
підакцизних товарів;
100% єдиного податку;
100% податку на прибуток
підприємств та фінансових установ комунальної власності;
100% податку на майно
(нерухомість, земля, транспорт).
Також об’єднані громади перейдуть
на прямі міжбюджетні відносини з державною казною (зараз таке – лише в
областях, районах та містах обласного значення).
