Удар у потилицю

Як громадянин Матвійчук мера знешкодив і цілу слідчо-оперативну групу ліквідував…

Про скандал, який виник ще 30 грудня 2016 р. у кабінеті, а потім продовжився у приймальні Рожищенського міського голови В’ячеслава Поліщука, «Волинська газета» повідомляла неодноразово. Як і про те, чим завершилася спроба футболіста  Петра Матвійчука з’ясувати, чому влада забрала в нього спортивний зал у комунальному підвалі: провінційний градоначальник викликав на підмогу поліцію, яка скрутила Петра Матвійчука і вивела геть.

Але історія на цьому не закінчилася. Бо Петра Олександровича… оголосили в розшук. І доки справа перебуває в судах, виявляється, за ним полюють місцеві пінкертони ще з однієї причини: звинувачують громадянина Матвійчука в тому, що він самотужки і з мером справився, і двом поліцаям носа і потилицю понабивав… Саме тому й оголошували його в розшук, хоча Петро Матвійчук нікуди не втікав і кілька разів сам заходив у поліцію, щоб дізнатися, з якого дива його шукають…
Редакція отримала  від т. в. о. начальника Рожищенського відділення поліції Ківерцівського ВП ГУ Нацполіції у Волинській області Ігоря Ісакова офіційну відповідь, із якої вимальовується смішна картина.
Отже, в приймальню мера Поліщука приблизно в 13 год. 50 хв. 30 грудня 2016 р. слідчо-оперативна група поліції прибула для «припинення неправомірних дій» Петра Матвійчука. В чому вони виражалися, так і не ясно. Петро Олександрович каже, що вимагав від В’ячеслава Анатолійовича ключі від підвалу, щоб забрати звідти новорічну ялинку.
Поліція приїхала у владний кабінет, звичайно, не для того, щоб допомогти цьому громадянинові занести зелену красуню до нього додому. Вони прибули для «припинення неправомірних дій останнього»!
Як «припиняли» – теж загадка, бо в матеріалах судового розгляду у двох варіантах – два різних списки свідків… А що слово одного проти свідчень багатьох, двоє з яких – поліцейські?!
Чим закінчилася спроба поліції забезпечити конституційний лад у приймальні мера?
Слідчому Р. А. Гіренку громадянин Матвійчук ніби то завдав «тілесні ушкодження у вигляді забою ділянки носа» (кваліфіковано як легкі тілесні ушкодження). А старшому оперуповноваженому Ю. П. Присяжнюку буцім то піддав кривді «у вигляді забою потилиці» (утікав поліцейський, чи що?).
Ось за це й порушили кримінальне провадження щодо Петра Матвійчука, з яким він був ознайомлений ще 11 січня ц. р. А потім, за версією рожищенської поліції, перестав з’являтися на допити. Тому 12 травня 2017 р. Петра Олександровича й оголосили в розшук…
Мало того: Петра Матвійчука, який особисто прийшов у поліцію, щоб з’ясувати причини розшуку, вирішили не допитувати, а… написали клопотання в місцевий суд, де отримали дозвіл на… затримання підозрюваного!
«25 травня 2017 р. на підставі ухвали Рожищенського районного суду П. О. Матвійчука затримано зі складанням відповідних процесуальних документів та доставлено до слідчого судді», – повідомив Ігор Ісаков.
Він, щоправда, не уточнив, що «знайшли» та закували в кайдани Петра Матвійчука не десь у тридев’ятому царстві, а прямо в канцелярії того ж суду! Тож конвоювати арештанта до слідчого судді було зовсім близько – в сусідній кабінет.
Тільки після цього шоу підозрюваного «знято з розшуку» того ж дня, а кримінальне провадження скерували «до Рожищенського відділу місцевої прокуратури з обвинувальним актом».
Хіба варто дивуватися, що Петро Матвійчук не тільки шукає правди в судах, але й написав уже повторне звернення в прокуратуру Волинської області зі скаргами на порушення чинного законодавства з боку рожищенських поліцаїв і прокурорів, котрі сплелися разом із суддями та мером-лісоводом у цьому райцентрі в одне кубло? 
Взагалі ж, якщо один-єдиний Петро Матвійчук зумів напередодні Нового року «знешкодити» доволі огрядного мера В’ячеслава Поліщука та цілу слідчо-оперативну групу правоохоронців, то, вочевидь, після завершення всієї цієї тяганини треба рекомендувати кандидатуру саме цього громадянина для служби в органах поліції.  І бажано, щоб цей футболіст очолив саме райвідділ у м. Рожище…
А ні – то на наступних виборах кращого претендента на посаду міського голови годі й шукати!
Володимир ДАНИЛЮК.
Від редакції. Випадок із громадянином Матвійчуком показує, що влада і силовики зробили висновки після «Революції гідності». Це раніше можна було виламувати двері в кабінетах, закидувати камінням міліцію, ставити людей на коліна, бити автоматним прикладом по голові, приковувати наручниками на майдані чи кидати у сміттєві баки. Тепер навіть криво глянути на чиновників та поліцаїв не можна… «Лафа» закінчилася.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *