Наприкінці
робочого дня 5 лютого ц. р. офіційне інтернет-представництво Президента України
опубліковало два укази глави держави: один – про звільнення з посади голови Волинської
облдержадміністрації Бориса Клімчука (№ 56/2014) , інший – про призначення головою Волинської облдержадміністрації
Олександра Башкаленка (№ 57/2014). Цього
ж дня Віктор Янукович звільнив із посади начальника управління Служби безпеки
України у Волинській області Володимира Мельниковича, натомість призначивши на
цю посаду Юрія Гетала, котрий до цього служив на Чернігівщині.
Ще
до появи цих документів в області почали готуватися до кадрових змін. Уже
ввечері 5 лютого відповідні працівники почали обдзвонювати представників
господарського активу, органів влади, депутатів, журналістів та громадських
організацій, запрошуючи на цю подію. Зрозуміло, через обмежену кількість місць
у сесійному залі облради число запрошених було, можливо, меншим, ніж тих, хто
бажав бути присутнім на цьому заході. Хоча й не всі з повідомлених 6 лютого прийшли
в адмінспоруду органів обласної ради, де опівдні відбулося офіційне
представлення новопризначеного голови облдержадміністрації Олександра
Башкаленка громадсько-адміністративному активу області.
Хоча
особливо представляти волинянам Олександра Башкаленка не треба: він відомий
краянам передовсім як перший заступник голови облдержадміністрації Бориса
Клімчука, керівник облосередку Партії регіонів та депутат обласної ради.
А
пояснити краянам сенс та мету кадрових змін у виконавчій владі області прибув
в. о. віце-прем’єр-міністра України Костянтин Грищенко.
Із
офіційної біографії. Башкаленко Олександр Костянтинович народився 16
травня 1961 р. в м. Махачкала Російської Федерації. Має дві вищі освіти: офіцер
із військово-спеціальною освітою військовий інженер-електрик (Ризьке вище
військово-політичне Червонопрапорне училище ім. Маршала Радянського Союзу
Бірюзова С. С.) та юрист (навчально-науковий центр післядипломної освіти
Волинського національного університету ім. Лесі Українки).
Трудову
діяльність розпочав у 1979 р. курсантом Ризького вищого військово-політичного
Червонопрапорного училища ім. Маршала Радянського Союзу Бірюзова С. С. Працював
начальником відділення Збройних сил Радянського Союзу (1984-1986 рр.),
заступником командира групи – старшим інженером Збройних сил Радянського Союзу
(1986-1987 рр.), командиром групи Збройних сил Радянського Союзу (1987-1991рр.)
та начальником штабу – заступником командира дивізіону Збройних сил Радянського
Союзу (1991-1992 рр.). З 1992 р. займався підприємницькою діяльністю. З 1992 по
1997 рр. очолював мале підприємство «Літа», з 1997 по 2001 рр.– ТзОВ «Стиль
плюс». У 200-2010 рр. – директор ТзОВ «Екопрод».
Протягом
2010-2014 рр. – перший заступник голови Волинської обласної державної
адміністрації. Депутат Волинської обласної ради кількох скликань, голова
Волинської обласної організації Партії Регіонів. Одружений. Має двох синів.
Позаяк
на 11 год. 30 хв. 6 лютого окремі опозиційні лідери організували мирний, але
малочисельний мітинг на Київському майдані, до охорони громадського порядку
довкола «Білого дому» та всередині було залучено чимало працівників
правоохоронних структур. Журналістів та запрошених пропускали відповідно до
акредитації, про яку говорилося вище. Спонтанні «заміни» не проходили:
пропускали лише тих, кого попередньо запрошувався і хто давав на це згоду, а не
когось іншого замість того, хто передумав або не зміг прибути з тих чи інших
причин. От і вийшло, що на вулиці залишилася журналістка «Волині-нової»,
депутат облради від «Батьківщини» Валентина Блінова, зате серед представників
медіа був громадсько-опозиційний діяч Володимир Пащенко з бейджиком про
приналежність до одного з інтернет-видань…
У
сесійній залі облради завчасно зібралися керівники структурних підрозділів
органів виконавчої влади в області, установ та організацій, голови
райдержадміністрацій, районних рад та міські голови Волині, представники
бізнесу, керівники силових, контролюючих та судових структур, духовенства…
Серед присутніх, щоправда, не було народних депутатів України (можливо, саме
пов’язано з напруженою парламентською роботою, яка триває цими днями?).
А
далеко за її межами – на волинському
відрізку траси Луцьк – Рівне – так само ретельно працювали співробітники ДАІ,
відстежуючи рух невеликої автоколони з легкових автомобілів, в одному з яких
перебував Костянтин Іванович…
За
15 хвилин до 12-ї в залі лунає дзвінок. Товариство чекає в певній напрузі.
Цього разу головні дійові особи не заходили, як зазвичай, у приміщення з
центрального входу. Дещо раніше запланованого часу Борис Клімчук, Олександр
Башкаленко, в. о. віце-прем’єр-міністра України Костянтин Грищенко, прокурор
області Андрій Парака, начальник управління МВСУ у Волинській області Олександр
Терещук та голова Апеляційного суду Волинської області Петро Філюк вийшли з
кабінету голови облдержадміністрації та пішли в сесійну залу.
Переступивши
поріг, Борис Клімчук злегка вклонився присутнім. Згодом усі троє зайняли місця
у президії. Не було у ній, до речі, представників обласної ради: перший
заступник керівника представницької влади області Юрій Лобач, який виконує
обов’язки голови, доки Володимир Войтович на лікарняному, перебував серед
запрошених. Тобто – в залі.
Очевидно,
неспроста та відповідальна місія представляти Олекандра Башкаленка (чи звільнити
Бориса Клімчука) випала саме Костянтинові Грищенку символічно. Двічі Костянтин
Іванович очолював Міністерство закордонних справ України (2003-2005, 2010-2012
рр.), і саме під його керівництвом Борис Петрович працював Надзвичайним і Повноважним
Послом: спочатку в Литві, а потім в Азербайджані. Ось чому Борис Петрович
неодноразово називав добродія Грищенка «мій міністр». До речі, самого Бориса
Клімчука на посаді голови Волинської облдержадміністрації 27 березня 2010 р.
представляв тодішній віце-прем’єр-міністр України Сергій Тігіпко, теж соратник
його попередника – Миколи Романюка.
Порядок
виступів запропонував Костянин Грищенко:
«Я
хотів би, щоб ми провели все максимально стисло. Ви знаєте нового голову, нема
необхідності його представляти. Перш за все я дам слово Борисові Клімчуку,
потім ви (до Олександра Башкаленка) скажете свої враження – і я проведу короткі
підсумки».
Після
сказаного в. о. віце-прем’єра вручив Олександрові Костянтиновичу посвідчення
голови облдержадміністрації… Хвилюючись, на якусь він його навіть на мить
випустив із руки… Потім – квіти обом керівникам… У залі пролунали перші
аплодисменти.
«Оскільки
я вже тут, – додав Костянтин Іванович, – то хочу вручити нагороду: 22 січня
Башкаленко Олександр Костянтинович нагороджений Указом Президента України
орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. Привітаймо його!».
Присутні
відреагували на це також оплесками.
Перший заступник голови облради Юрій Лобач
Далі
до трибуни вийшов уже екс-голова облдержадміністрації Борис Клімчук. Говорив
емоційно, з надривом у голосі. Володимира Висоцького, як це часто бувало
раніше, вже не цитував:
«Шановний
Костянтине Івановичу! Шановний Олександре Костянтиновичу! Шановні пані й
панове! Дорогі й шановані мною волиняни! Найперше і найголовніше: хочу подякувати
Президентові України Вікторові Федоровичу Януковичу за високу довіру, за
можливість працювати з вами без малого чотири роки. Окрема дяка Президентові – за
допомогу, яку він особисто своїми дорученнями надавав Волині, людям Волині.
Дякую уряду, прем’єрові Азарову, з яким довелося працювати довший час,
теперішньому складу уряду, міністрам усім без винятку… Оскільки мій міністр для
мене – закон, а він сказав «стисло», то я тут записав усіх міністрів, але потім надішлю їм поштою свої вітання і окрему
дяку. …Народним депутатам, які представляють волинський край, за ту допомогу,
яку надавали і надають Волині.
У
цій залі зібралися люди достойні й досвідчені. Ми працювали на результат, на
дуже лаконічне завдання – поліпшити життя людей. «Степ бай степ» – крок за
кроком… Дати захист і підтримку людям праці, дати можливість достойно працювати
й достойно заробляти.
Березень 2010-го: під час представлення Бориса Клімчука у президії перебували його попередник Микола Романюк, віце-прем’єр Сергій Тігіпко та голова облради Анатолій Грицюк
Позитив
області – чіткий, прозорий діалог влади і бізнесу. Хороша інвестиційна погода.
Як результат – ми маємо дуже хороші показники (які треба втримати) щодо інституційних
показників для розвитку бізнесу, маємо достойні прирости і реалії бюджетних
грошей бюджетів усіх рівнів. За чотири роки темпи зростання заробітної плати
(реальної) – найвищі в державі. Костянтине Івановичу, ви не повірите: з 27-го
місця в 10-му році вдалося перейти на почесне для нас 20-те. Маємо тримати, хоча
це важко, найвищі в державі показники погашення боргів із заробітної плати. Особливо
важливий показник, що завжди супроводжував
Волинь у 90-ті роки і, слава Богу, тепер, – одна з найвищих у державі
економічна активність населення. Я називаю ті показники, які є або базовими,
або вихідними. Реалізуючи пакет реформ, які ініціював наш Президент, вдалося
зробити відчутні серйозні, дуже реальні кроки в медичному обслуговуванні та
соціальному захисті. Зокрема – великі роботи продовжуються щодо дітей сиріт та
дітей, позбавлених батьківського піклування, органів освіти й дошкілля, спорту
й культури. Маємо нові музеї й галереї… Ми зробили їх, і це залишиться назавжди
на Волині.
Коротше
кажучи, область розвивалася. Нагадую: область – дотаційна! Дякую людям у цій залі, дякую волинянам за
підтримку й розуміння. Це не я. І будь-хто на моєму місці. Це – концентровані
зусилля багатьох-багатьох людей: управлінців, бізнесменів, менеджерів, простих
людей. Це – волинська громада. Тому побажання в мене – одне: далі працюйте.
Маєте вірити в Господа, в державу, у свої власні сили. Так тримати! З добром і
вірою до вас – ваш Борис Клімчук!».
У
приміщенні пролунали тривалі аплодисменти.
Борис
Петрович повертається у президію. Міцно стикає руку Олександрові Башкаленку. І
демонструє рукостискання на публіку. Деякі фотографи встигають це зафіксувати. Зал
знову схвально відгукується оплесками…
За
цим – виступ нового голови облдержадміністрації:
Виступає новопризначений голова облдержадміністрації
«Шановний
віце-прем’єре! Шановний Борисе Петровичу! Шановні колеги! Насамперед, я хочу
подякувати Президенту України Вікторові Федоровичу Януковичу за довіру. Я добре
усвідомлюю всю повноту відповідальності та докладу максимум зусиль для того,
щоб виконати поставлені завдання.
Одне
з них, на що орієнтував увагу глава держави (і ми це знаємо) – це забезпечити
мир і спокій у регіоні. Я сказав Президентові, що волиняни завжди були мудрі,
виважені й толерантні. І я впевнений, що далі так і буде. Всі питання, які
можуть виникати між нами, ми будемо вирішувати тільки за столом переговорів. А
найбільший шум стоятиме на Волині від роботи баштових кранів (аплодисменти) .
Будемо будувати. Будівельників маємо… Он Чорнуха сидить (показує в залу)…
Шановний
Борисе Петровичу! Я хочу подякувати вам за розуміння, підтримку і хорошу
управлінську школу. Ми багато чого зробили для волинян під вашим керівництвом.
Я хочу запевнити, що будемо й надалі послідовними в усіх справах, програмах,
прийнятих рішеннях, які ми робили під вашим керівництвом. Мало хто знає, але
останнім часом ми дуже багато з Борисом Петровичем спілкуємося, і це
спілкування у нас триває годинами. Я, знаєте, упевнено скажу ось що… Коли Борисові
Петровичу говорять, що він політик, то, я думаю, це неправильно. Коли кажуть –
керівник, теж неправильно. Я стверджую, що це – політичний діяч. І пройде
зовсім мало часу, і його оцінить наша громада. Його ім’я як політичного діяча з
великої букви залишиться разом із нами. Ми багато говорили з Борисом Петровичем
про його плани. Вони пов’язані з майбутнім Волині. Він буде тут, буде з нами
поруч. Завжди. Я в цьому впевнений. Дякую вам, Борисе Петровичу!».
Виступ
Олександра Костянтиновича перервали оплески, а потім він продовжив:
«Я
приїхав учора з Києва, зайшов до нього і сказав: «Знайте, що ви навчили мене».
Він сміється. «…Виживати». Таку школу, яку я пройшов із вами, мало хто
проходить. Дякую вам. Ну, і хочу подякувати вам, колеги. За ту громаду, яка
сформована. Усвідомлюю, що дійти результату ми можемо тільки разом. Надіюсь на
вашу підтримку і на підтримку волинської громади. Бажаю всім успіхів! Дякую за
увагу».
В.
о. віце-прем’єр-міністра України взяв на себе місію пояснити кадрову ротацію на
Волині. Вочевидь, вважав це необхідним, оскільки, як відомо, Борис Клімчук
вберіг від відставок усіх своїх заступників, а 24 січня ц. р. під час масового
блокування «Білого дому» та напружених переговорів із представниками опозиції
Євгеном Мельником («Свобода»), Володимиром Бондарем («Третя Республіка») та
Ігорем Гузем («Батьківщина») написав заяву про звільнення в обмін на письмове
зобов’язання цих діячів, що на Волині не буде масових порушень чинного
законодавства та силових захоплень адмінбудівель. А що пояснив Костянтин
Грищенко?
У залі – Олександр Курилюк, Едуард Стоєв, Микола Романюк, Андрій Парака, Петро Філюк, Олександр Терещук та інші
«Дозвольте
і мені сказати пару слів, – звернувся до присутніх представник найвищих
ешелонів чинної державної влади. – Перше за все, хотів би ще раз висловити
подяку Борисові Петровичу за роботу. У нього величезний досвід. Дуже багато
зроблено. Але, звичайно, приходить час, коли має відбуватися ротація. Ротація
тут відбувається, я думаю, в той спосіб, який найбільше відповідає вашим
власним прагненням і сподіванням. Сьогодні дуже важливо зберегти керованість в
області. Ми всі усвідомлюємо, що перед кожним із нас стоять нелегкі конкретні
завдання. І кожен своїм прикладом має показувати впевненість в тому, що ми
робимо правильну справу, що ми не сходимо з того шляху, на який стали. У першу
чергу – забезпечення послідовного економічного зростання і духовного розширення
наших можливостей в усіх тих сферах, які важливі для людей. Ми знаємо багато
тих, хто вважає, що через крик, лозунги можна негайно щось змінити. Але
насправді ми вже мали такий досвід: важливо, щоб кожен працював на той
результат, який дає віддачу людям. І саме на цьому, я переконаний, і ґрунтується
наша впевненість у тому, що ми можемо
не просто вийти з нинішньої ситуації, але й надалі нарощувати те, що стало
важливими здобутками за останні роки. Потрібна взаємодопомога, взаєморозуміння.
І тут я хотів би, щоб об’єднали свої зусилля ті, хто працює в освітянській,
медичній – в усіх тих сферах, де безпосередньо ми стикаємося з людьми. Дуже
важливу роль має відігравати церква (звертає погляд на присутніх у залі
священиків). Я дуже сподіваюся на ваш подвиг. Що ви зможете об’єднати людей,
допоможете їм зосередитися на тому, що є чисто людськими якостями. Нам потрібна
доброта. Нам потрібне усвідомлення того, що не через насильство, а через
злагоду і реальну працю ми можемо рухатися вперед. Президент висловив свою
довіру новопризначеному губернаторові. Я розумію, що ви його знаєте, і хотів би
всіх закликати об’єднатися навколо нього. Надати йому все сприяння і всі свої
сили для того, щоб ми будували справжню європейську сильну Україну! Дякую вам!».
Фінальну
крапку поставив Олександр Башкаленко: «Дякую щиро всім. До побачення. До
роботи!».
Начальники профільних управлінь та керівники районів
Довгожителі керівної еліти – Віктор Божидарнік і Богдан Колісник
Взявши
подаровані квіти, всі троє швидко залишили президію й пішли до кабінету голови
облдержадміністрації. Представлення пройшло рекордно швидко – за 12 хвилин.
Жодної інформації цього дня не прозвучало щодо майбутніх кадрових призначень…
Хоча, нагадаю, 2010-го Борис Клімчук під час свого призначення одразу озвучив
два кадрових рішення: про призначення першим заступником Олександра Башкаленка
та керівником апарату Станіслава Ющика.
Борис Клімчук дякує за співпрацю, а Костянтин Грищенко демонструє позитивні емоції
Ще
деякий час у кабінеті керівника виконавчої влади перебували голови
райдержадміністрацій, прокурор області, голова Апеляційного суду та начальник
управління МВС. Чи був серед присутніх новопризначений керівник облуправління
СБУ – невідомо. За півгодини до центрального входу під’їхало чорне авто.
Костянтин Грищенко у супроводі Бориса Клімчука та Олександра Башкаленка
залишили стіни облдержадміністрації, на мить спинившись перед порогом (на
прохання Бориса Петровича) для фото на згадку…
Такими
вони й залишилися для історії.
Олена
ЛІВІЦЬКА.
Фото автора, Світлани ГОЛОВАЧУК та Оксани ЧУРИЛО.