Про братів-довгожителів Никонора та Василя Нікончуків розповідає сайт Поворської громади.
Сьогодні ми, як ніколи раніше, усвідомлюємо цінність людського життя. Розуміємо, що ніякі багатства світу нікому не гарантують довгого віку на цій землі. А міцне здоров’я та хороша родина – це безцінний капітал, який не придбати за гроші. І по-справжньому щасливий той, хто встиг довго пожити на цій землі, потішитися принадами молодості, створити сім’ю, поспілкуватися сповна з хорошими людьми, знайти і реалізувати себе в добрих справах, за що будуть вдячні нащадки. Брати Никонор та Василь Нікончуки – якраз ті, про кого говорять «щасливі у літах і дітях». Обоє вже переступили 90-літній рубіж і є одними з найстарших мешканців Поворська: Никонору Себастьяновичу 17 грудня минулого року виповнилося 96 років, а Василю Себастьяновичу 14 січня нинішнього – 90 років.
Народилися брати у с. Смолярі в бідній, але працьовитій багатодітній родині, у якій на сьогоднішній день з 9-ти дітей лише вони топчуть ряст на землі. Пережили лихоліття Другої світової війни, а старшому Никонору, інваліду війни, довелося ще й повоювати в Японії. Створили свої сім’ї, побудували хати, посадили дерева, виховали дітей – одним словом, за народною мудрістю, гідно виконали необхідний мінімум завдань людини у світі.
А ще все життя сумлінно трудилися: Никонор біля трактора, його так і називали «доктором техніки»; а Василь в колгоспі біля коней, яких змалку обожнював завдяки батьку та тримав майже до 85-річного віку. Обидва брати уже поховали своїх дружин. Тепер проживають у домівках одиноко та, дякувати Богу, ще можуть дати собі раду і не почуваються одинокими та забутими. Батьків щодня обов’язково провідують діти. Їх у Никонора, наприклад, троє – Євгенія, Тетяна, Петро, у Василя двоє – Сергій та Марія. Мають, звичайно, і внуків та правнуків. А днями у родини випала чудова нагода знову зібратися докупи: у сімейному колі відзначили 90-річний ювілей Василя Себастьяновича. За святковим столом посиділи, душевно погомоніли, позгадували минуле, почерпнули сили і енергії з духовного джерела батьківського дому, коли ще живі найдорожчі і найрідніші люди. Здоров’я вам, брати Нікончуки! Обов’язково дочекайтеся ще однієї Перемоги!
Наш кор.