Сім місяців після перемоги
Революції Гідності не принесли, на жаль, українцям швидких очікуваних змін. Головною
причиною понад піврічного застою і урядових невдач є цинічний напад на Україну
російського агресора і неможливість одночасно реформувати владу. Російські
війська ще наприкінці лютого почали окупацію Криму і відтоді Україна не мала й
дня для спокійного розвитку. Після втечі диктатора Януковича Україна повинна
була в надскладних умовах провести президентські вибори, щоб отримати легітимну
владу.
Вже
після інавгурації новий Президент заявив, що виконає вимогу Євромайдану і
розпустить Верховну Раду. Петро Порошенко дотримав слова, виконав усі процедури:
після припинення існування коаліції через місяць оголосив про проведення
дострокових парламентських виборів. Попри супротив і тиск, – адже далеко не всі
депутати погоджувалися на розпуск парламенту, навіть в демократичному таборі
проти виборів жорстко виступили «Батьківщина» і «Народний фронт» Яценюка, – Президент
наголосив, що країна потребує люстрації через вибори, повного перезавантаження
влади і проведення реформ. Його союзниками у проведенні дочасних виборів став,
зокрема «УДАР», який іде у новий парламент разом з «Блоком Петра Порошенка».
Президент
очікує від новообраної Верховної Ради передовсім підтримки реформ і спільної
роботи над реалізацією «Стратегії-2020». Він зайняв чітку позицію: бойові дії
не можуть бути виправданням зволіканню у проведенні реформ.
Уряд, який
в умовах діючої парламентсько-президентської моделі повністю керує економікою,
на жаль, неефективно витратив останні півроку на популізм, а не на реформи.
Навіть без підтримки Верховної Ради за ці 7 місяців Кабінет Міністрів міг би
зробити чимало: зменшити кількість нормативних регулятивних актів для бізнесу; запровадити
прозору і зрозумілу процедуру тендерів для держзакупівель, залучивши до
контролю громадськість; зупинити корупцію, котра роз’їдає міністерства…
23
вересня у Європейській службі зовнішньополітичних дій зазначили, що процес
реформ в Україні загальмувався. Про це заявив один з її директорів Гуннар
Віганд.
Президент
не має наміру терпіти гальмування реформ. Натомість, він очікує від
новообраного парламенту формування пропрезидентської проєвропейської більшості,
яка буде здатна підтримати його ініціативи і працювати над їх реалізацією разом
з новим реформаторським урядом. Днями Президент презентував громадськості
«Стратегію реформ – 2020». Спочатку – у Києві, потім під час робочої поїздки до
Львова. До підготовки програми були залучені десятки кращих спеціалістів.
Окремим Указом Президент створив новий дорадчий орган – Національну Раду реформ.
Мета «Стратегії-2020» – якнайшвидше підготувати Україну до подання заявки на
вступ до Європейського Союзу.
Глава держави
закликав всі політичні партії вже зараз визначитися з підтримкою цієї програми,
мета якої – встановлення миру, повернення контрольованості і порядку на українську
землю, відбудова економіки, підвищення рівня життя українців відповідно до
європейських стандартів. Готовність взяти на себе роботу з реалізації Статегії
та відповідальність за її впровадження вже заявив «Блок Петра Порошенка».
Насправді
«Стратегія» виходить за межі виборчої кампанії і стосується всіх сфер життя країни.
Наразі Президент вимагає максимального залучення молодих людей з західною
освітою для напрацювання конкретних програм та змін. Заступник голови АП Дмитро
Шимків – один із розробників «Стратегії», – до роботи в Адміністрації отримав
прекрасну освіту, керував українським представництвом офісу
“Майкрософт” в Україні, але прийняв рішення працювати на державу і пішов
на держслужбу. Він став першим чиновником його рангу, який запросив до співпраці
усіх бажаючих, хто має відповідний фах і бажання служити Україні.
Президент
вважає, що місцем для публічного обговорення «Стратегії» та методів її
реалізації стануть засідання Національної Ради реформ, куди увійдуть після
обрання нові депутати, голова парламенту, прем’єр-міністр, керівники
міністерств та представники громадських організацій і спеціалісти-автори реформ.
На думку
Петра Порошенка, ми настільки спізнилися з проведенням реформ, що сьогодні
потрібно впроваджувати зміни в усіх сферах, не зупиняючись на половинчастих
заходах. Президент так означив свої пріоритети:
«Перше -
антикорупційна реформа, оновлення влади та бюрократичного апарату. Перше -
судова реформа.
Перше – реформа
правоохоронних органів.
Перше -
децентралізація та реформа державного управління.
Перше -
податкова реформа.
Перше -
дерегуляція та розвиток підприємництва.
Перше -
реформа системи безпеки та оборони, найактуальніше.
До цього
я би додав дві спеціальні нагальні програми – енергонезалежність нашої держави
та подальша популяризація України в світі»
26
жовтня Україна завершить перезавантаження центральної влади і обере новий
парламент. Але поки депутати створюватимуть коаліцію, обиратимуть керівництво
парламенту та оновлюватимуть Уряд, – вже місяць як у Президента кращі фахівці і громадські
активісти будуть розробляти проекти їх рішень. Зрештою, схвалювати закони однак
доведеться депутатам , але законопроекти вже будуть. Причому розроблені фахівцями
для реалізації «Стратегії реформ-2020», що виходить далеко за межі навіть
нового парламенту. Тому експерти наголошують на необхідності якнайшвидше
сформувати потужну пропрезидентську більшість у новій Верховній Раді – як
запоруку реалізації мирного плану Президента та стратегії реформ.
Бо
Україна та її інтереси – більше, ніж просто політична щоденна рутина і більше,
ніж навіть перемога на виборах. Ми маємо повернутися до Європейської сім’ї. І
зробити це ми повинні якнайшвидше.
Олександр МИРОНЮК.