Незвичайним театралізованим
дійством стартував у Луцьку туристичний сезон.
Перед Палацом культури обласного центру зібралися всі
охочі довідатися про історичні цікавинки міста. Луцький Кликун засурмив у ріг,
повідомляючи: мандрівку розпочато. Традиційно вибрали народного Кликуна серед
учасників дійства. Для цього потрібно було найголосніше гукнути – «Вартую!».
Цікаво, що почесний титул дістався гостеві зі Львова Юрієві.
Луцький міський голова Микола Романюк, який теж завітав
на таку визначну подію, закликав шанувати, берегти рідне місто, прагнути до
його облаштування та займатися промоцією, запрошуючи знайомих і друзів у гості.
Микола Ярославович відкрив символічним ключем головну таємницю дійства:
з’ясувалося, що саме вулиці Богдана Хмельницького і буде присвячено мандрівку.
Ведуча дійства (режисер театру-студії «ГаРмИдЕр»,
учасники якої втілювали історичні образи впродовж екскурсії) Руслана Порицька нагадала
присутнім історію появи нинішнього Палацу культури, який у 30-х рр. розпочинав
діяти як кінотеатр. Далі мандрівники рушили до будинку, де розмістилася
кав’ярня «Золотий дукат». Виявляється колись це приміщення належало єврейці за
походженням, лучанці Груні Кац. «Господиня дому» сама з’явилася перед
учасниками дійства і розповіла, яким чином зводила будинок. До речі, використовувала
цеглу місцевого виробника – єврея Абрама Глікліха, який випускав цеглу під
маркою «Лучанин».
Наступним пунктом екскурсії стало приміщення єврейської
общини, де гості дізналися про трагічну долю трьох братів із Луцька, відомих
музикантів із родини Фершків, вшанували невинно убієнних євреїв. Завітали до колишньої
Української гімназії, що була осередком національного духу, тому її відразу
закрили після приходу «совєтів» у 1939-му, а гімназистів і викладачів було
піддано репресіям. «Поділився» спогадами про буремні роки звитяги випускник
закладу Богдан Кох. Згадав він і про брата Юрка, котрий проголошував у Луцьку 1941-го
Акт незалежності України, за що німці арештували його і відправили в Освенцім,
де він загинув.
Не оминули учасники дійства і обласний театр ляльок, де
за Польщі діяв міський театр ім. Юліуша Словацького, змогли переглянути уривок
п’єси «Мазепа» за його твором. А завершили мандрівку біля міської ради
(колишній поштамт), де дізналися про історію луцького герба.
До речі, найбільш активні знавці минулого під завісу
дійства отримали винагороду – мали змогу попити чаю разом із Луцьким міським головою
у його кабінеті.
Наталія ГЛАВНІЧЕК.
Фото автора.
