Після мирного «великого будівництва» та саджання в тюрму корупціонерів і кавзнокрадів в особливий період воєнного стану з початку ц. р. нова «фішка»: розмови про «великий контрнаступ». Різні державні діячі, громадські активісти, «експерти» та «аналітики» усіх мастей та обох статей не втомлюються годувати суспільство розмовами, що от-от, не сьогодні, так узавтра, Сили оборони підуть у рішучий наступ, застосувавши потужне західне озброєння та вишколені за кордоном, свіжі, укомплектовані та вмотивовані підрозділи. І що на початку літа?
Але весна минула, а ніяких суттєвих змін на фронті, де
наявні військові частини вперто тримають оборону, не відбулося.
То навіщо говорити про речі, які не відбуваються? Чи
контрнаступ таки відбудеться, але з міркувань секретності, про його час і місце
не можна нікому говорити завчасно?
Спробував це все пояснити Верховний Головнокомандувач,
який ввечері 2 червня ц. р. заявив:
«Станом на зараз Україна вже готова до контрнаступу. Я вважаю, що на сьогодні ми готові це робити
(проводити контрнаступ, – ред.). Ми б хотіли деякі речі мати, але ми не
можемо чекати на це місяці. Ми дуже віримо в успіх, я не знаю, скільки нам
знадобиться часу».
Президент Володимир Зеленський також вважає,
що країнам Заходу потрібно потужно працювати над ізоляцією росії.
Отже, перша особа держави сказала, що все готово. Дати
і місця не деталізувала. Значить, контрнаступ має відбутися.
Правда, бути
готовим і реалізувати негайно – це різні речі…
Світлана КОМА.
На фото пресслужби Генштабу ЗСУ:
українська бронетехніка.