Звернення сільських дядьків викидають навіть із «ютюба», що вже казати про чиновників…
Конфліктна ситуація щодо демаркації кордону між Україною та Білоруссю у межах Любешівського р-ну не стихає. Чи не щодня у Ветли прибувають нові делегації обранців обласного рівня, політиків тощо. У лісах біля села, кажуть люди, спокій демаркації стережуть бійці Нацгвардії. Те, що місциною їздить чимало військової техніки, у тамтешніх барах люди у військовій формі закупляються бочками з пивом… дратує селян. Дехто вважає присутність військових відвертою провокацією. Після перекриття доріг селяни більше не вдаються до критичних акцій, але добиваються свого: офіційних документів із засідання міждержавної комісії. Протоколів, а не чиновницьких пояснень. Мовляв, так як без виїзду на місце, без участі громади, мовчки віддали білорусі українські землі, так мовчки і надайте документи. Щоби бачити, де чия земля і хто приймав рішення, яке призвело до такого конфлікту.
«Волинська газета» була у Ветлах кілька тижнів тому. Щоби не переписувати чужі слова, спілкувалися із ветлянами наживо. Коли прийшли до сільської голови Любові Павлік (вона як лідер громади, хоч і ризикує, але завжди зі своїми людьми) у кабінеті застали … священика і вчителя, які переконані: конфлікт у селі розпалює влада. Навіть тим, що нагнала в ліси військову техніку. І цим, кажуть, заграє з Путіним. Бо хіба не може неспокій на українсько-білоруському кордоні стати приводом для введення «зелених чоловічків»?..
Тепер Ветли – мекка передвиборчих обіцянок. Село у межах 23-го округу, де 17 липня обиратимуть нардепа. І якщо раніше Ветли були вотчиною одного-єдиного нардепа, уродженця цього села комуніста Адама Мартинюка, то тепер за прихильність селян б’ються представники різних партій. Активно працюють із місцевими жителями укропівці, свободівці, самопомічівці… Тому цікаво буде подивитися, кому ж віддадуть свої голоси в цьому окремо взятому селі.
Обурює селян демаркація кордону між Білоруссю та Україною. Кордони між державами узгодили, не питаючи громаду.
Після того, як на одному з телеканалів устами маловідомого політолога ветлян назвали бурштинокопачами, хоча бурштином тут, кажуть, і не пахне, сільські дядьки почали самі записувати відео-звернення і викидати у «ютюб». Щоб люди з перших уст чули не правду, ні. Правди про демаркацію тут ніхто не знає – позицію селян. Але дивним чином ці рукотворні відео зникають навіть із «ютюбу». Чи варто дивуватися, що людей не чують чиновники?
У ході демаркаційних робіт білорусам уже відійшов добрий шмат волинської землі. З них, каже Любов Павлік, – 50 гектарів земель громади. Так, після того, як невдоволення демаркацією у Ветлах почало зростати, білоруська сторона вернула зрізаний на цих площах ліс.
«Нас кругом звинувачують у тому, що ми воюємо за Жирівський канал. Насправді то не так. Від нашого озера Біле, частина якого належить білорусам, пролягає Жирівський канал. Він на балансі у білорусів. Якщо колись умовний кордон проходив посередині Жирівського каналу, то згідно з демаркаційними документами він повинен іти по південній брівці Жирівського каналу. Всьо! Ми, ветляни, не проти. Але вони кордон перекинули на безіменний канал, який поруч і був українським. Шлюз спуску води на озері Білому контролює білоруська сторона, а він також належав Україні. Чи не загрожує нам екологічна катастрофа?Адже Жирівський канал приєднаний до Білого озера. Далі він впадає у Дніпро-Бузький канал. Попри те, що документального підтвердження немає, є інформація, що у Білорусі викопане велике водосховище. Звісно, що сьогодні-завтра озеро Біле внаслідок цього обміліти не може, втім зрозуміло, що водосховище потрібно за рахунок чогось наповнювати», – каже Любов Павлік.
Дивує людей таке бажання чиновників, які брали участь у засіданні демаркаційної комісії у квітні 2015-го, услужити білорусам. Та ще у період війни. Тому й вимагають офіційних копій протоколів засідання. Відповідне звернення, як вже повідомила «ВГ», сільська рада ще в травні адресувала голові Волинської облдержадміністрації, який ніби запевнив, що оперативно посприяє отриманню цих документів. Але влада чомусь вирішила взяти законний місяць на роздуми… Бо жодного документа, який би засвідчив, скільки землі забрали в України у Ветлах і за чиєю пропозицією, так на руках у місцевої громади і нема.Може, отримати протоколи вдасться народним обранцям? Адже уже кілька нардепів пообіцяли зайнятися «ветлівським питанням».
Власне, воно не лише ветлівське. Жителі сусідньої Дольської сільради таким же «макаром» втратили своє озеро Скорінь, тепер воно – майже білоруське. Виникають питання щодо справедливості демаркації й у ратнівчан (с. Хабарище).
Знають у Ветлах і про те, що в Гродненській обл. РБ будується стаханівськими темпами атомна станція. Чи не для її роботи треба білорусам українські водойми? Ми поцікавилися у волинських водників, чи є підстави для побоювань. Начальник облуправління водних ресурсів Ростислав Кравчук запевнив: ніякого впливу на водні артерії Волині будівництво АЕС в Білорусі не має і не матиме. Мовляв, це – нісенітниця.
Нардеп Семен Семенченко під час недавнього приїзду заявив, що лишає у селі семеро бійців батальйону «Донбас». Для чого, трудно зрозуміти. Щоправда, допоки нікого з них у Ветлах так не бачили. А вже з 14 червня пообіцяв сам пройтися уздовж українсько-білоруського кордону й переконатися у тому, наскільки справедливою є демаркація. Чи змусять такі акції внести змінити до вже визначених і погоджених меж із «поправкою на Ветли», побачимо. Ветляни переконані: раз за один день можна змінювати закони для однієї людини, то для цілого села – тим паче.
Олена ЛІВІЦЬКА.
На фото автора: малі патріоти – для цих дітей селяни хочуть зберегти озеро, ліс і дідівські краєвиди; а от старше покоління взагалі не розуміє «нащо ті кордони», і це теж ветлівська правда, хоч і гірка….
P.S. А 14 серпня Семенченко знову побував у Ветлах. Нардеп, він же перший заступник голови комітету з питань оборони і нацбезпеки ВРУ, цього разу навідався на кордон. Там, у прикордонних лісах, він планує облаштувати опорний пункт для чергувань. От тільки навіщо?