12 липня у с. Ветли Любешівського р-ну відбулося засідання міжвідомчої наради з питань демаркації українсько-білоруського кордону за участі голови Волинської облради Ігоря Палиці, представників міністерств та відомств. Чи не вперше до роботи запросили представників місцевої громади.
За словами сільського голови Любові Павлік, про демаркацію кордону вони дізналися лише у 2015 р., коли білоруси почали роботи. Селяни переживають, що влада не відстоює національні інтереси, а на догоду країні-сусіду здає власну територію.
«Ми не отримали жодних офіційних документів, які підтвердили би правомірність дій білоруської сторони, а на всі наші звернення – відповідають відписками. З предка віку кордон пролягав посередині Жирівського каналу, а за теперішніми домовленостями і Безіменний канал, що знаходиться паралельно, теж повністю належить Білорусії. Це складає 1 км довжини і 4 м ширини території, що просто віддається сусідам, у той час як на Сході наші хлопці жертвують своїми життями, захищаючи кожен клаптик рідної землі! Ви можете уявити, скільки лісу на цій території?», ̶ бідкається сільський голова.
Держава-сусід уже порушувала прикордонні домовленості, неправомірно вирізавши 139 дубів. Але визнала свою провину та повернула викрадені ресурси.
До того ж велике занепокоєння викликає інформація, отримана від білоруської сторони, що на території сусіднього с. Малінівка будується величезне водосховище, територія якого складатиме 669 га. Щоб заповнити такі об’єми водою, необхідні ресурси, і селяни впевнені, що озера Біле, Святе, Волянське і ріка Прип’ять стануть головними постачальниками.
«Це може привести до екологічної катастрофи. Уже і так виникають проблеми з водою, а що буде далі?», – бідкаються мешканці.
Експерти з демаркації кордонів запевняють, що все законно. Під час засідання було доведено, що Жирівський канал завжди знаходився на балансі у Білорусії, тому це питання знято з порядку денного, а от щодо Безіменного виникають спірні питання, бо, за словами Івана Зайця (заступник директора Науково-дослідного інституту геодезії і картографії) у них немає підтверджуючих документів зі сторони Білорусі.
Ігор Палиця попросив людей зберігати спокій та не йти на конфронтацію конфлікту, а також запевнив присутніх, що вже взяв цю проблему під особистий контроль. За словами Ігоря Петровича, на сесії облради 14 липня створять спеціальну комісію, яка працюватиме над збором документації по правомірності демаркації кордону, а також дослідженням будівництва водосховища на території сусідів та аналіз його ризиків для України. Відповідний запит відправиться і до Верховної Ради України, а його предметний розгляд контролюватиме народний депутат Тарас Батенко, який також побував у Ветлах.
«Жоден квадратний сантиметр нашої території не відійде іншій державі. Якщо були допущені помилки, ми постараємося виправити їх законним шляхом за допомогою міжнародних інстанцій та покарати винних. А якщо ж усе правильно, то потрібно, нарешті, громаді сказати правду», ̶ наголосив Ігор Палиця.
Селяни бояться, що допоки комісії зберуть всю необхідну інформацію, буде запізно, адже білоруси закінчують демаркаційні роботи вже на початку серпня. Вони наголошують, що якщо Білорусь не припинить роботи, то вони підуть на кордон та самотужки захищатимуть територію.
Але те, що в багатостраждальний Ветлах побував голова облради Ігор Палиця і парламентар Тарас Батенко, вселяє оптимізм. Із інтересами Волині будуть рахуватися і в Києві, і в Мінську.
Ольга КОНОНЧУК.
На фото автора: про інтереси ветлівських селян говорить сільський голова Любов Павлік.