Навіть паспорт громадянина Держави Ізраїль на інше прізвище
не врятували волинянина від суворої відповідальності за причетність до немилосердного вбивства
співвітчизника, якого залишили помирати в муках, прив’язавши до дерева в
польському лісі.
В ті часи заволодіти автотранспортним засобом, який
українці купували, зазвичай, у Німеччині і транзитом переганяли в Україну, було
не складно. Насамперед, тому, що задля економії кількох сотень дойчмарок (потім
– євро) люди не знімали з обліку в ФРН автомобілі і не страхували їх на своє ім’я,
а поспішали додому вже з формально купленою машиною, але з документами на
попереднього власника.
Цим і користалися масово бандити, котрі просто
відбирали автівки або в безлюдних місцях, або прямо на польських АЗС. Поліція,
як правило, в подібних ситуаціях діяла неефективно, тому рахунок тих, хто
втратив під час транзиту через Польщу автомобілі, гроші, документи та навіть
здоров’я, йде на тисячі.
Але дуже часто бандити не задовольнялися тільки
грабежами…
Як повідомили в пресслужбі Прокуратури Волинської
області, в липні 1994 р. троє волинян у Польщі пішли на жахливий злочин:
«Шацький районний суд задоволив клопотання
Ковельської місцевої прокуратури Волинської області про застосування
запобіжного заходу у виді тримання від вартою без визначення розміру застави
для чоловіка, якого підозрюють у тому, що у липні 1994 р. він із корисливих
мотивів вчинив убивство з особливою жорстокістю. Підозрюваний,
перебуваючи на території Республіки Польща, за попередньою змовою з двома
іншими особами вчинив розбійний напад на громадянина України. Вони відібрали у
потерпілого автомобіль, який згодом продали, його ж самого вивезли у ліс,
де у безлюдному місці прив’язали до дерева й залишили, позбавивши можливості
звільнитись. Чоловік помер, страждаючи, від виснаження організму».
Шлях до покарання душогубів виявився тернистим та
довгим…
«Двоє громадян ще у 1996 р. були засуджені за
вчинення цього злочину й уже відбули покарання. Третій спільник виїхав із
України в Ізраїль та перебував у розшуку з 1995 р. За цей час прокуратура
неодноразово зверталася до компетентних органів іноземної держави з клопотанням
про його видачу (екстрадицію), які, на жаль, не були задоволені. За кордоном він встиг отримати нове
громадянство, одружитися, і от через понад два десятки років вирішив навідатися
до родичів в Україну, де його і затримали», – повідомляє Прокуратура Волинської
області.
Чому українські правоохоронці не змогли домогтися
від Держави Ізраїль екстрадиції підозрюваного у вбивстві? Річ у тім, що ця
країна нікому своїх громадян у подібних ситуаціях не видає. Ніколи.
Але ностальгія за минулим таки привела волинянина з
іншим прізвищем в ізраїльському паспорті на рідну землю. Підозрюваний перебуває
під вартою. Покарання, яке йому загрожує – аж до довічного позбавлення волі.
Денис ШРАМЧУК.
На фото телеканалу «Прямий»: номерні знаки на
автомобілі німецької реєстрації постійного використання і транзитні.