Голова
облдержадміністрації Григорій Пустовіт 25 березня ц. р. зініціював та провів в
овальному залі засідань адмінприміщення обласних органів влади зустріч із керівниками
та представниками мас-медіа Волині і власкорами загальнонаціональних ЗМІ. В
принциповій та конструктивній розмові, в якій узяв участь новопризначений
начальник облуправління інформаційної діяльності та комунікацій із
громадськістю Олександр Мартинюк, очільник виконавчої влади Волині та
працівники електронних, друкованих та інтернет-видань нашого краю торкнулися не
лише визначеної теми – «Інформаційна політика в умовах зовнішніх загроз для
України». Багато говорили й про проблеми місцевого масштабу в інших сферах…
Насамперед Григорій Пустовіт
пояснив, що запросив присутніх, «аби разом порадитися, виробити спільну позицію
та спільне бачення» за умов, коли кожен чітко бачить: «проти України ведеться
жорстока та цілком продумана й спланована інформаційна війна». Оскільки російська пропаганда «тривалий час
формувала негативний образ українця», то тепер у свідомості багатьох росіян
закріплюється «образ України не як самостійної держави, а ледь не як якогось
«історичного непорозуміння».
Григорій Олександрович на
власному прикладі спілкування з людьми поділився глибоким здивуванням, як під
дією чужої «зброї масового враження» часом до невпізнання змінюються люди,
котрі раніше були цілком нормальними. Причому не корінні росіяни, з якими він у курсантські
роки навчався в Суворовському та військовому училищах, а навіть етнічні
українці! Тому голова облдержадміністрації закликав до дискусії, яка мала дати
відповідь на головне питання: «Що за таких обставин маємо зробити всі разом і
невідкладно?».
Першою слово взяла головний
редактор газети «Відомості» Галина Федоренко, яка критично оцінила багато
прикладів так званої люстрації (зокрема й особливості «спілкування» з
попереднім головою облдержадміністрації Олександром Башкаленком на сцені
луцького Євромайдану), а також закликала під час необхідних кадрових змін
«нікого не тягнути за рукав». Вона звернула увагу й на певний хаос під час
ротації влади в районах, а на прикладі свого рідного Локачинського висловила
подивування: як на посаду голови райдержадміністрації можна пропонувати жінку,
основна заслуга якої полягає лише в тому, що вона – дружина керівника місцевого
осередку «Свободи»?
Власкор загальноукраїнської
газети «Урядовий кур’єр» Валерій Мельник звернув увагу на необхідність, аби
правдива та неупереджена інформація про реалії життя Західної України
поширювалася в інших регіонах країни, а тому закликав продовжити позитивний
досвід позаминулого керівника виконавчої влади нашого краю Бориса Клімчука в
організації та проведенні на Волині прес-турів для журналістів із інших
куточків України.
На необхідності наповнити
реальним змістом діяльність Єврорегіону «Буг», куди входять Люблінське
воєводство РП, Брестська область РБ і Волинь (наш край, до речі, зараз головує
в цьому транскордонному об’єднанні!), закликав головний редактор «Волинської
газети» Володимир Данилюк. Або власними силами, або з допомогою центральної
влади треба створити потужний інформаційний центр, який підтримуватиме
українців, котрі живуть у Польщі та Білорусі, а також об’єктивно та
неупереджено розповідатиме міжнародній аудиторії про реалії Волині та України.
Наш споживач інформації відповідно знатиме правду про те, чим живуть наші
сусіди.
Шеф-редактор газети «Сім’я і
дім» Іван Корсак закликав колег більше позитиву про наш край розміщувати в
загальнонаціональних мас-медіа. Він також висловив величне здивування, чому патріотичну
та сучасну газету НСПУ «Літературна Україна» передплачує в нашій області лише
154 особи.
Оскільки «з попередньою
владою на подібні теми говорити було справою безперспективною», то Іван
Федосійович звернув увагу Григорія Пустовіта на таке: навіщо в службовому
кабінеті транслювати на телеекрани портрет Юлії Тимошенка, яка наразі не є
навіть кандидатом у Президенти України? Згодом, підсумовуючи, Григорій Пустовіт
пояснив: це зображення у нього завжди, із часів роботи на посаді секретаря
Луцької міської ради: портрета Віктора Януковича не було, а Юлії Тимошенко –
був! «Коли офіційно розпочнеться кампанія з виборів Президента України, то,
звичайно, цей портрет я заховаю від сторонніх очей…» – деталізував Григорій
Олександрович.
Визначитися, якою в
подальшому буде концепція розвитку місцевої преси, закликав владу головний
редактор газети «Вісті Ковельщини» Микола Вельма, котрий очолює громадську
організацію керівників міськрайонних видань. Подякувавши заступнику начальника
управління інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю
облдержадміністрації Вірі Фамуляк-Зелінській за координацію роботи з місцевими
медіа, Микола Григорович запропонував надалі ще чіткіше займатися цією справою,
бо «міськрайонна преса – найближча до читача».
Шеф-редактор «Віче-інформ»
Василь Простопчук пригадав інформаційно-патріотичну роботу ще радянських часів,
принагідно налякавши присутніх тим, що російські «зелені чоловічки» вже
блукають у лісах Волині та готуються захопити АЕС у м. Кузнецовськ. Василь
Васильович вважає, що влада повинна через медіа дати людям чіткі роз’яснення,
що робити в тій чи іншій надзвичайній ситуації (згодом, до речі, цю ідею
підтримав керівник газети «Хроніки Любарта» Андрій Лучик). Проте зараз усім
журналістам, на думку Василя Простопчука, треба боротися з російським окупантом
доступною зброєю: «єдиним інформаційним фронтом».
У цьому сенсі представник
дротового радіо Горохівщини Григорій Поліщук висловив смуток, що ця сфера
інформування населення уже не має такого великого значення, як раніше, а це в
умовах можливого військового конфлікту може стати гальмом для своєчасного
інформування населення.
Представник Національної ради
з питань телебачення і радіомовлення в Волинській області Степан Родич
переконував: електронні медіа (телебачення й ефірне радіо) – «найоперативніший
і найдоступніший засіб масової інформації». Він також звернув увагу Григорія
Пустовіта, що поляки та білоруси, що живуть по сусідству, хоча й без «інформаційної
інвазії», але просунули своє мовлення до 30 км углиб Волині. Наших станцій та
каналів, утім, по той бік кордону взагалі не чути й не видно. Окрім цього,
Степан Володимирович закликав виконавчу владу дієво реагувати на критичні
матеріали в ЗМІ та вирішувати підняті проблеми по суті.
Власний кореспондент газети
Верховної Ради «Голос України» у Волинській області Микола Якименко звернув
увагу Григорія Пустовіта, що революційна доцільність та кадровий вакуум на
місцях призвели до того, що «цю нішу заповнили якісь громадські організації».
Окремі з них, наприклад, 25 березня вирушили в ректорат ЛНТУ: чекай примусів до
написання заяв на звільнення… Окрім цього, Микола Олександрович висловив пропозиції
щодо недоцільності формування тих чи інших делегацій із допомогою соціальних
мереж, закликав партії правлячої коаліції не тільки брати відповідальність за
долю країни, але й відповідати за результати, а також закликав усіх
згуртуватися довкола підтримки армії та флоту.
Про реалії життя на рівні
районів розповіла з власного досвіду головний редактор іваничівської газети
«Колос» Валентина Петрощук, зізнавшись: «Так важко, як зараз, ще не було
ніколи!». Йдеться про те, що в багатьох випадках самопроголошена люстрація
почала стосуватися й головних редакторів місцевих мас-медіа», а її особисто
деякі особи намагалися звільнити з роботи «тільки за те, що показували, як у
районі колишня влада робила справді багато хорошого». Наразі ж тут фактичне
безвладдя: кабінет голови райдержадміністрації зайняли люди із Самооборони, приміщення
заступників опломбовано, й ця невідомість не сприяє позитивному настрою
місцевого населення.
Її підтримав Юрій Коваль зі старовижівської
райгазети «Сільські новини», зауваживши: зовсім не сприяє покращенню ситуації,
коли «ніхто не знає в районах та на рівні області, хто за який напрямок в
органах влади відповідає». Російські агресори, на його думку, й скористалися
обставиною, «коли старої влади вже немає, а нової – ще немає».
Керівник ТРК «Аверс» Олег
Величко був категоричнішим: слухати про якісь об’єктивні причини поганої
організації влади він просто не може, бо ті ж німці в 1941-му організували всю
роботу буквально за тиждень! На його думку, найбільше дошкуляє «кадрова
чехарда», а робити ставку треба на тих фахівців, які є: «Ми на Волині не знайдемо
інших людей, бо всі вони – наші ж волиняни!». Закликавши довіряти професіоналам
і «не ділити владу на квоти, а потім справитися з тією владою ніхто не може»,
Олег Величко закликав: треба забути про дріб’язкове і гуртом зробити все
залежне від кожного, щоби не втратити головне – Українську державу.
Представник агенції «ZІК»
Мирослав Ватащук у свою чергу висловив ідею запровадити в області правовий
всеобуч, аби кожен громадянин будь-якої миті знав, що робити і як саме в
кожному конкретному випадку, а також запропонував активізувати роботу в сфері
висвітлення заходів зі зміцнення обороноздатності держави.
Підсумовуючи понад годинний
обмін думками, Григорій Пустовіт подякував усім за принциповість та
відвертість. Він пояснив дуже складний механізм звільнення з посад одних
керівників і призначення натомість інших, внаслідок чого колишні керівники
виконавчої влади в районах позбавилися своїх посад лише тиждень тому. Документи
на їхніх наступників уже перебувають на розгляді в столиці, але коли ухвалять
відповідні рішення – це компетенція центральної влади. Григорій Олександрович
пояснив, що в звичних умовах тривалість кадрових змін не є такою помітною, але
наразі виникла абсолютно нова ситуація, коли звільняють усіх та одночасно.
Поспіх – неприпустимий, бо, наприклад, у випадку з призначенням Віктора
Швидкого на посаду начальника УМВСУ у Волинській області саме ця обставина й
стала причиною відсутності на робочому місці найголовнішого правоохоронця
Волині. Тому голова облдержадміністрації вже в телефонному режимі просив міністра
МВС Арсена Авакова терміново розглянути документи на нову та цілком прийнятну
для області кандидатуру.
«Усі пропозиції та
зауваження, які пролунали під час нашої зустрічі, буде обов’язково вивчено та
реалізовано!» – насамкінець запевнив голова облдержадміністрації, закликавши
мобілізувати всі сили не тільки для наведення порядку в цивільній владі Волині
та правоохоронних органах, але й для підтримки Збройних сил України, бо ж це не
таємниця, що колишня влада залишила армію та флот фактично на голодному пайку.
І хоча всім складно та нелегко, посилення обороноздатності та готовність дати
гідну відсіч підступному агресорові має стати об’єднавчим мотивом діяльності
всіх, хто вважає себе патріотом та громадянином.
Роман УСТИМЧУК.