Три
роки тому помер Луцький міський голова Микола Романюк.
Микола Ярославович – непересічна особистість в
історії м. Луцька, Волині та, звичайно, рідного Млинівського р-ну на Рівненщині.
Лише втративши Миколу Романюка,
громада усвідомила всю трагічність передчасної смерті цієї особистості…
Микола
Романюк мав щастя народитися 24 серпня. Звичайно, в
далекому 1958 р. у с. Золочівка Млинівського р-ну Рівненської обл. ніхто не
знав, що через багато років саме цей день відзначатимуть як свято Незалежності
держави і що до її розбудови Микола
Романюк матиме безпосередній стосунок.
Микола Ярославович з’явився на світ Божий у
звичайній селянській родині. На превеликий жаль, разом із рідними втратив
брата, а потім не стало й батька… Можливо, тому не лише власний біль втрат, але
й чужа біда були для нього не чимось абстрактним та відстороненим. Він знав,
поважав і любив людей…
Трудову діяльність розпочав у 1975 р. робітником на
Луцькому меблевому комбінаті. Здобув дві вищі освіти за спеціальностями «Інженер-технолог»
(Львівський лісотехнічний інститут, 1982 р.) та «Економіст» (Луцький
індустріальний інститут, 1995 р.)
Після здобуття вищої освіти повернувся на це ж
підприємство, де 2 роки працював майстром.
Перспективного, ініціативного та енергійного
молодого активіста одразу помітили. Тому подальша життєва дорога в Миколи Романюка пов’язана з комсомольськими
органами. Від інструктора міськкому до першого секретаря обкому ЛКСМУ.
У 1991 р. Миколу Ярославовича призначають головою Комітету
у справах молоді і спорту Волинського облвиконкому, потім – на посаду заступника
начальника Управління у справах молоді і спорту облдержадміністрації.
І тут Микола Ярославович здійснює крутий перелом у
своїй біографії – з лютого 1993 р. до
листопада 2007 р. очолює буквально створену з нуля на Волині установу з нині
потужним брендом «ПриватБанк».
Для багатьох несподівано, а для спеціалістів
очікувано, Указом Президента України Віктора
Ющенка від 10 грудня 2007 р. № 1199/2007 його призначений головою облдержадміністрації
замість Володимира Бондаря.
Звільнений з цієї посади 26 березня 2010 р., коли до влади прийшов Віктор Янукович, а очільником
виконавчої влади області повторно став Борис
Клімчук.
Відтак, із квітня до листопада 2010 р. Микола Романюк – знову директор
Волинського головного регіонального управління Публічного акціонерного
товариства КБ «Приватбанк».
А ще за його спиною – неодноразовий статус депутата облради.
На виборах 31 жовтня 2010 р. він впевнено здобув
перемогу в чинного на той момент мера м. Луцька Богдана Шиби і вперше обраний Луцьким міським головою Луцька. Друга
каденція градоначальника обласного центру Волині в нього почалася після
перемоги в другому турі на виборах 15 листопада 2015 р.
Буквально до останнього подиху Микола Романюк невтомно працював. І лише коли тривала і невиліковна
хвороба таки перемогла, без свідомості 31 січня 2017 р. був госпіталізований у
Луцьку міську клінічну лікарню, де й відійшов у Вічність 3 лютого…
Через 2 дні на Театральному майдані м. луцька в та в
Луцькому Свято-Троїцькому кафедральному соборі УПЦ КП відбулася велелюдна
церемонія прощання.
Самі небеса тоді жалкували за Миколою Ярославовичем,
тому погода видалася екстремальною, тож кортежеві автомобілів довелося подолати
чимало труднощів, щоб дістатися в с. Золочівку, на кладовищі якої й знайшов
вічний спочинок Луцький міський голова, на посаду якого після смерті Миколи Романюка досі нікого не обрано:
ні стара, ні нова Верховна Рада України так і не знайшли часу, щоб призначити
дату волевиявлення лучан…
Володимир
ДАНИЛЮК.
На
фото Богдана ГОНЧАРУКА: таким був Микола Романюк.