Коли в конкурсах МВС участь «приймають», а не «беруть», процес призначення керівників регіональних органів внутрішніх справ перетворюється на відривання пелюсток ромашки із гаданнями «Любить» – «Не любить», «Поцілує» – «До дідька пошле»…
Отже, прес-служба Міністерства внутрішніх справ України нарешті оприлюднила сенсаційне повідомлення:
«Днями Міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим було оголошено конкурс на відбір кандидатів на заміщення посад керівників ГУМВС, УМВС України в Київській, Львівській, Волинській та Тернопільській областях. До комісії звернулося 33 кандидати.
Ураховуючи суспільну необхідність обговорення цих кандидатур та забезпечення прозорості та контролю з боку громадськості, пропонуємо список осіб, які виявили бажання прийняти участь у конкурсі.
Звертаємося до небайдужих громадян з проханням взяти участь у обговоренні їх. Пропозиції надсилати на електронну адресу vkto1991@ukr.net.
Список осіб, які виявили бажання взяти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад керівників територіальних органів.
На посаду начальника УМВС України у Волинській області:
генерал-майор міліції Швидкий Віктор Васильович;
полковник міліції Коваль Василь Дмитрович;
полковник міліції Шпига Петро Петрович;
Лебідь Михайло Адамович».
Насамперед слід відзначити, що нинішнє керівництво МВС України застосовує практику подвійних стандартів у кадровій політиці.
По-перше, кандидатуру самого Арсена Авакова внаслідок кулуарних домовленостей було подано на посаду глави правоохоронного відомства на безальтернативній основі, відтак, він уникнув будь-якого публічного обговорення, а реакцією на оголошення його кандидатуру на Майдані Незалежності в Києві стали гнівні вигуки. Яке хоча б моральне право він має вимагати конкурсів від інших?
По-друге. Всупереч чинному законодавству в. о. міністра Аваков тривалий час суміщав повноваження народного депутата України та керівника МВС України: на посаду призначений 22 лютого 2014 р., а ЦВК припинила його депутатські повноваження лише 17 березня ц. р. Чи можуть вважатися законними його накази та розпорядження, здійснені у цей період, і де саме – в апараті Верховної Ради України чи МВС – він отримував у цей період заробітну платню?
По-третє. Один із кандидатів – 58-річний відставний генерал-майор міліції Віктор Швидкий – після вже третього в своїй біографії призначення на посаду начальника УМВСУ у Волинській області написав рапорт на звільнення , тож його участь у новому конкурсі стане вже четвертою спробою Віктора Васильовича зайняти крісло начальника волинських правоохоронців, а це, як кажуть, уже ні в тин, ні в ворота.
Четверте. В розповсюдженому переліку відсутні такі кандидати як Павло Алексієнко та Олександр Балицький, яких обговорювали уповноважені представники громадськості ще 24 березня ц. р. Чому їхні кандидатури навіть не розглядаються – ще одна характеристика стилю та методів установи Арсена Борисовича, вірменина, який народився в столиці Азербайджану Баку, з 1966 р. проживає в Україні і належить до числа 100 найбагатших людей нашої держави.
П’яте. Прес-служба МВС у своєму повідомленні закликає «небайдужих громадян» взяти участь в обговоренні чотирьох обраних кандидатів, проте не подає абсолютно ніякої інформації про кожного з них: хто, звідки, від кого і, врешті-решт, для чого?
Шосте. Говорячи про «необхідність забезпечення прозорості та контролю з боку громадськості» процесу кадрових змін в УМВСУ на рівні областей, центральний апарат не наводить ніяких конкретних механізмів контролю за процесом, принцип дії якого також залишається суцільною таємницею.
Сьоме. Інформація з Міністерства внутрішніх справ України вкотре засвідчує зневажливе ставлення окремих високопосадовців до юридичних термінів, а також до державного статусу української: Арсен Аваков не є Міністром МВС, а лише виконувачем обов’язки міністра. Окрім цього, текст про конкурс написано з грубими стилістичними помилками. Але якщо неправильний вислів «днями» (треба – «цими днями») ні на що по суті не впливає, то мавпування з російської «прийняти участь у конкурсі» носить справді подвійний підтекст: або йдеться про те, щоби всі кандидати дійсно могли «взяти участь у конкурсі», або лише окремих претендентів допускають, а неугодних – просто «приймають» (тобто, відсторонюють).
Усі ці та інші зауваження викликають глибокий сумнів у тому, що МВС, яке тимчасово очолює екс-народний депутат України Арсен Аваков, справді має намір врахувати професійні та людські якості всіх без винятку кандидатів на посаду начальника УМВСУ у Волинській області, а також – призначити того, кого потребують самі волиняни. І навіть якщо цю посаду посяде справді гідний претендент, то буде не заслугою в. о. міністра та його найближчого оточення, а – результатом їхнього «недопрацювання»…
І тоді виникає резонне запитання: для чого автор цих рядків та десятки інших журналістів Волині в грудні 2013 р. підписували звернення з вимогою негайної відставки вже екс-міністра МВС Віталія Захарченка? Щоби його «правонаступник» відрізнявся від свого попередника не стилем та методами роботи, а лише іменем та прізвищем?!
Загалом, узагалі зовсім незрозуміло стає, за що воював Майдан і чи не дарма люди ціною власних життів зупинили цей конкретний водомет, що на київському Хрещатику перетворився на пам’ятник міліцейського свавілля?
Володимир ДАНИЛЮК,
у 2009 р. нагороджений нагрудним знаком «За сприяння органам внутрішніх справ».
На фото Наталії ГЛАВНІЧЕК: якщо кадрова політика МВС України продовжуватиметься в руслі сепаратних переговорів та квотних принципів і надалі, то людям доведеться відремонтувати цей міліцейський водомет та заправити його цистерну достатнім запасом води…
Водометні кадри
