Очікується, що 12-го жовтня, або найпізніше 19-го,
уряд затвердить перелік газет, які реформуватимуться першочергово», – повідомив
10 жовтня ц. р. перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко.
На його переконання, саме тоді роль юридичних
консультантів зросте неймовірно: саме в найближчі місяці кожна редакція
прийматиме ті рішення, які визначатимуть майбутнє комунальних газет вже у
приватному статусі. НСЖУ має намір поширювати фахові рекомендації юристів та
аудиторів та сприяти проведенню навчальних заходів для редакторів.
Закон України «Про реформування друкованих ЗМІ»
містить чимало суперечностей і конфліктних питань. Наразі в газет виникають
проблеми на етапі перереєстрації. Ці питання розглядалися під час семінару з
правових і господарських питань, який для редакторів організувала Національна
спілка журналістів України.
Фахівці столичної юридичної компанії HLB Ukraine,
які провели семінар, вперше беруться за закон про роздержавлення, але мають
велику практику щодо реєстраційних процедур, перетворення, утворення
підприємств.
За словами кандидата юридичних наук Михайла
Кочерова, які наводить Служба інформації НСЖУ, на етапі роздержавлення ЗМІ
чекають як зовнішні, так і внутрішні проблеми, викликані суперечностями і
недопрацюваннями закону.
– На жаль, закон жодним чином не захищає трудовий
колектив. Якщо співзасновник завтра прийме рішення про зміну керівництва, а
керівництво звільнить весь трудовий колектив, то на момент створення суб’єкта
господарювання працівники вже не будуть членами трудового колективу.
За його словами, ситуація тут чимсь нагадує
приватизацію підприємств: коли нібито всім роздали акції з номінальним правом
на частку, але зрештою, підприємства опинилися в руках обмеженої групи осіб.
– Кожен з вас може зіткнутися і з внутрішніми
проблемами – поділу майна. В цьому плані вже є напрацювання на прикладі
розпаювання землі колишніх колгоспів. Є методика обчислення розмірів паїв, є
методика визначення трудових внесків. Але тут постає проблема. Головний
редактор, який щось зумів зробити для газети, підняти її, працює, наприклад,
три роки. А охоронець чи прибиральниця – 60 років. І його внесок буде
більшим. Тобто до цієї внутрішньої війни треба бути готовими, – сказав Михайло
Кочеров.
Також при обранні нової форми господарювання, за
його словами, більше переваг у приватного підприємства, ніж у товариства з
обмеженою відповідальністю. Зокрема, менше бюрократичних нюансів.
Голова Донецької обласної організації НСЖУ, член
Правління Спілки Олександр Бриж, який був на заході, також наголошує на
корисності семінару.
– Семінар в Черкасах був дуже корисним для
редакторів комунальних ЗМІ, бо дехто з них опинився в глухому куті та не має
уявлення, як діяти далі. Справа в тому, що місцеві ради в своїй більшості вже
прийняли рішення про вихід із співзасновників редакцій, а держреєстратор через
брак документів не може прийняти рішення про реєстрацію редакцій в новій формі
господарювання. На семінарі редактори одержали чітке уявлення про подальшу
роботу з органами влади з тим, щоб досягти головної мети – стати незалежними,
вийти з-під будь якої опіки. Впевнений, що такі семінари потрібно провести і в
інших областях, або хоча б по регіонах, та у Києві – зазначив
Олександр Михайлович.
Наш кор.