Сьогодні під час Дня депутата, що провели спільно із засіданням Координаційної ради з питань місцевого
самоврядування, обговорили основне питання, котре винесуть на розгляд обранців громади під час позачергової 35-ї
сесії облради – проект Перспективного плану формування територій громад
Волинської області.
У президії – голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, його заступник Сергій Кошарук, голова облради Валентин Вітер та його перший заступник Олександр Пирожик.
До участі запросили Луцького міського голову Миколу Романюка, також голів райрад, райдержадміністрацій, сільських голів, котрі прибули майже повним складом.
Репрезентував план директор Офісу реформ Анатолій Пархом’ юк.
У сформованому
проекті нині – 68 громад. Далеко не
всі відповідають Методиці, наголошують фахівці. Але то – не догма.
– Ми готові чути і
вносити пропозиції. Навіть якщо під час цієї сесії проект буде затверджено, то
на наступних можна буде робити зміни, – наголосив Сергій Дмитрович. – Це – лише
план, від якого відштовхуємося. Крім того, є сільські ради, котрі вже готові
перейти до другого етапу реформи – процесу об’єднання. Ми маємо дати їм шанс,
адже лише після прийняття загального плану вони мають можливість рухатися далі.
Ситуація загалом
така: сьогодні в області – 412 громад. Якщо врахувати лише вимоги Методики і не
зважати на думку людей, то Волинь мала би вийти на 37 громад. Але така ситуація
– далека від реалій.
– Не погоджуюся
нині з позицією, що процес адмінреформи відбувається не добровільно: ми
протягом майже двох місяців (Офіс реформ розпочав роботу 5 травня) виїздили у
райони та зустрічалися з громадами – і в результаті вийшли на таку кількість
(до слова, варіант перспективного плану, відпрацьований ще у 2005 р.,
формувався із 50 громад). Але й ця цифра – змінна, бо ми досі щодня маємо
зустрічі та враховуємо ініціативи.
Що пропонують.
Розпочали із
розгляду Шацького р-ну. У проекті –
1 громада з центром у самому Шацьку. Які перестороги в такій пропозиції? Доступність
надання послуг, наприклад, швидкої та пожежної. Але в цих районах немає інших
населених пунктів, котрі би відповідали вимогам Методика як адмінцентри. Тому
можна створювати проміжні структури.
Село Світязь
Шацької об’єднаної громади Шацького р-ну – такою, до прикладу, буде адреса,
поки громади не об’єднаються.
Але Світязький
сільський голова Микола Цвид зазначив, що у них – дещо інше бачення і вони
могли би стати потужним адмінцентром. Тож ситуацію ще розглядатимуть.
Любомльський р-н: за планом, 3 громади з центрами у
Гущі, Головному і Любомлі. Підкріплених письмово пропозицій не було, тож узяли за
основу план 2005 р.
Любешівський р-н. У проекті – 2 громади (об’єднуватимуться навколо Ветлів та Любешова). Але є
пропозиції про створення ще трьох громад, правда, усні. Голова райради Петро
Нагорний щодо цього радив:
– Переконаний, що
треба дати старт тим, хто хоче об’єднатися. У плані все обґрунтовано. А далі
життя покаже: якщо захочуть виокремитися, то ніхто не заборонятиме – таке
підкріплено аконодавчо.
Ратнівський р-н: центри – Заболоття, Ратне, Самари.
Поки додаткових пропозицій не озвучили.
Камінь-Каширський. Є 5 громад (центри – Сошичне,
Полиці, Пнівне, Камінь-Каширський, Бузаки). Експерти наголошували: всі
пропозиції врахували.
Старовижівський. 1 громада. Вона обіцяє бути
потужною. Пропозицію висловила депутат Валентина Блінова. Вона зазначила, шо не
варто створювати таку велику громаду, бо буде проблема доїзду.
– У районі є
сільські ради, котрі готові створити власний центр, – наголосила депутат.
Анатолій Пархом’юк
зазначив у відповідь: конкретних пропозицій від громад не надходило, були лише
словесні. Тож погодилися, що обговорення ще потрібне.
Ковельський р-н:
8 громад (Поворськ, Люблинець, Любитів, Ковель, Дубове, Голоби, Велицьк,
Білин).
Депутат Іван
Смітюх із цього приводу наголосив: район має 96 сіл, тож схема –майже ідеальна.
Лише Білинська громада не зовсім відповідає нормам. Але такий проект варто
брати за основу.
Маневицький р-н: 2 громади – Колківська та Маневицька.
Вони самодостатні, спроможні, перспектива розвитку значна. Цей район експерти
називали зразковим за такої конфігурації. Але, очевидно, до проекту доведеться
внести певні зміни, бо в обговорення активно включилися представники району.
Зокрема голова райради Людмила Веремчук зазначила, що у них – понад 56 тис.
населення. Відстань до центрів, особливо Маневичів, буде велика. Тож вони
пропонують 5 громад: центри – Троянівка, Прилісне, Красноволя, як можливий іще один
варіант, також обговорюють Цміни. Тож вони вже готові провести слухання, щоб
встигнути подати документи до сесії. Депутат Людмила Кирда взагалі наголосила: таки
має бути 6 громад: усі названі та
визначені у проекті.
Але з нею
категорично не погодилися депутати Надія Григола та Яків Смокович, котрі
наголошували, що подрібнення – не на користь.
Ківерцівський р-н: 5 громад (центри – Цумань,
Тростянець, Олика, Ківерці, Дерно). Із такою ситуацією, в принципі, всі
погодилися. Єдине зауваження: Прилуцька
сільська рада, котра побажала увійти до складу Липинської громади (Луцький р-н)
– втрата для міста Ківерці.
Тож Ківерцівський
міський голова Володимир Жгутов запропонував внести зміни у законодавство, щоб
можна було ділити села, що входять до сільрад. Тоді ситуація була би у них
кращою.
Луцький р-н: найбільш подрібнений, але водночас
найкраще опрацьований. У проекті – 9 громад (місто Луцьк, до якого поки не
виявили бажання приєднуватися села, також центри – Торчин, Підгайці, Маяки,
Липини, Забороль, Гірка Полонка, Боратин, Смолигів).
Голова Луцької
райдержадміністрації Ігор Ярмольський розповів, що так вийшло, бо їхні села –
самодостатні.
Під час засідання
прозвучала пропозиція про створення іще 1-ї громади – з центром у Чарукові.
Анатолій Іванович із
цього приводу зазначив: загалом така ситуація не відповідає нормам Методики. І
поляки, яких ми й беремо як взірець, нині зізнаються, що зробили помилку, коли
навколо міст обласного значення створили окремі громади. Але беззаперечний
інший факт: головне – вони самодостатні.
Рожищенський р-н. 5 громад – із центрами у Рожищі,
Переспі, Копачівці, Доросинях та Дубище. Голова райдержадміністрації Інна
Гайворонська зазначила, що було багато обговорень. І, можливо, для їхнього
району це подрібнення, але вона сподівається, що згодом люди самі зрозуміють,
як їм краще, і стануть об’єднуватися.
Але обов’язково,
зазначила, треба приймати це рішення і погодити такий план.
Турійський р-н. Для затвердження пропонується 3
громади із центрами у Турійську, Лукові та Купичеві.
Локачинський р-н. Планується 3 громади (Привітне,
Локачі, Затурці). Дискусійним по Локачинському району залишається
питання Загорова, жителі якого мають бажання приєднатися до Локачів, а не до
Привітного.
Володимир-Волинський р-н. Поки планується 6 громад (окремо – місто
Володимир-Волинський, також центри – Устилуг, Овадне, Зимне, Заріччя,
Березовичі). У цьому районі розуміють ситуацію і навіть готові більше
укрупнювати громади.
Іваничівський р-н. Спочатку розглядали
об’єднання довкола двох адмінцентрів –
Нововолинська та Іваничів. Але в процесі обговорення виникли нові пропозиції, і
нині на розгляд депутатів буде запропоновано таку картину: 5 громад із центрами
у вже згаданих населених пунктах, також у Павлівці, Поромові та Литовежі. До
слова: Павлівська громада вже підготувала всі необхідні папери і одразу після
затвердження перспективного плану готова до об’єднання.
Горохівський р-н. Пропонується 7 територіальних
громад. Центри – Горохів, Берестечко, Мар’янівка, Мирне, Сенкевичівка,
Підбереззя, Шклинь.
З цього приводу
також іще тривають дискусії.
Після тривалих обговорень
проект перспективного плану учасники засідання таки погодили. Тож 25 червня – з
усіма зауваженнями та доповненнями – розглядатимуть під час сесії.
Світлана ДУМСЬКА.