На територію області прибуло 896
працездатних осіб, із них 274 чоловіки, 622 жінки. До центрів зайнятості
звернулося 384 особи, з них 56 мешканців Криму, 171 донеччанин, 157 луганчан.
127 осіб набуло статусу безробітного, 95 із них уже працевлаштовано.
Саме такій тематиці обласна служба зайнятості присвятила
прес-тур, під час якого журналісти мали змогу напряму поспілкуватися з
роботодавцями Володимира-Волинського і Нововолинська щодо мобілізації
працівників, прийому на роботу вимушених переселенців, а також безпосередньо
побалакати з тими, хто залишив свої домівки через воєнні дії і приїхав на
Волинь.
Фахівці служби зайнятості організовують
спеціальні психологічні тренінги для внутрішньо переміщених осіб, роботодавців,
які приймають їх на роботу, а також для мобілізованих у зону АТО, членів їхніх
родин. У Володимир-Волинському міськрайонному центрі зайнятості журналісти
побували на одному з таких занять. Розповідає тренер ГО «Територія бізнесу»,
кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної і соціальної
психології СНУ ім. Лесі Українки Оксана
Соловей, яка й проводила тренінг:
– Моє завдання – розповісти
про особливості стану учасників бойових дій, як допомогти їм адаптуватися до
мирного життя після пережитого, обговорюємо особливості співбесіди з ними та
переселенцями зі Сходу. Найголовніше питання тренінгу – що може зробити кожен
із нас, аби допомогти цим людям почуватися достойними і потрібними, адже не секрет: багато приходять
із війни ще й з тілесними травмами.
Оксана Соловей проводить тренінг.
За словами Оксани
Анатоліївни, частина роботодавців уже реально зіштовхнулися з цією проблемою,
бо до мирного життя повертаються і мобілізовані у першу хвилю, а також ті, хто вимушено
покинув домівку через бойові дії і прибув на Волинь. Тому питання професійної
адаптації досить актуальне. Підтвердили це й учасники тренінгу. Зокрема юрисконсульт
місцевої школи-інтернату Оксана Мороз повідомила, що нині в закладі працює дві
переселенки зі Сходу з вищою освітою. 46-літню Юлію Синко із м. Макіївка
Донецької обл. прийняли на роботу у вересні тренером із боксу, а 44-річну Наталію
Хомюк із м. Ровеньки Луганської обл. у листопаді – вихователем. Живуть вони на
квартирах, разом із сім’ями.
– Проблем у стосунках із
жінками в колективі не виникало. Немає ворожості між нами. Юля та Наталя
задоволені. Ми прийняли їх тепло, стараємося допомагати в усьому, – розповіла
Оксана Мороз. – Але я вирішила прийти на тренінг, бо, можливо, з’являться нові
працівники, ще зіштовхнемося з такими проблемами.
– У нас теж працюють листоношами
дві молоді жінки, які приїхали зі Сходу, – долучилася до розмови ще одна
учасниця заняття – начальник відділення поштового зв’язку «Володимир-Волинський-2»
Людмила Туруцька. – Це 37-літня Олена Шараніна з Лисичанська та 34-річна Юлія
Оксюта із Макіївки. Винаймають житло, теж приїхали із сім’ями. Просто молодці.
Важко їм було на початках, бо ж треба знати місто. Але нічого, потрохи
освоїлися. Олені легше, бо вона має поштарський досвід, а от Юлії складніше, бо
була раніше продавцем. Дівчата їм допомагають, діляться необхідним: приносять
одяг і таке інше. Знаєте, ніяких особливих проблем у спілкуванні не виникає. Ми
їм зразу сказали: розмовляйте, як вам зручніше. І ніхто їм не дорікає…
Директор Володимир-Волинського
міськрайонного центру зайнятості Наталія Уколова назвала загальну кількість
вимушено переселених осіб, які звернулися по допомогу до місцевої служби
зайнятості – 10, 4 із яких уже працевлаштовано, інші ще шукають роботу.
Аліна Сич.
Детальніше щодо мобілізації
працівників розповіла директор ПАТ «Володимир-Волинська птахофабрика» Аліна
Сич. Саме з цього підприємства, на якому працює в середньому 1100 осіб, у зону
АТО відправили найбільшу по Волині кількість чоловіків – 54, серед яких –
кваліфіковані працівники, водії, робітники.
– Звичайно, з розумінням
ставимося до подій у державі. Ми готові допомагати і терпіти, максимально
розділивши посадові обов’язки. Тому за кожним мобілізованим збережено робоче
місце, щомісяця виплачуємо їм заробітну плату. Кожному придбали бронежилети
5-го ступеня захисту, каски. Навіть якщо у працівників хтось із родичів ішов до
армії, теж допомагали купити необхідне спорядження. Крім того, профінансували
придбання реанімобіля, тепловізорів, перерахували кошти на благодійний фонд для
підтримки армії. Не відмовляємо нікому, хто звертається, навіть ремонтували
бойову техніку, віддали на потреби АТО деякі транспортні засоби, – наголосила
Аліна Вікторівна. – Допомогли фінансово сім’ям загиблих.
Цікавий факт: сама Аліна
Вікторівна – родом із Харкова, але на Волині уже два роки і повертатися туди не
планує, забрала й доньку сюди. Підприємство тісно співпрацює з місцевим центром
зайнятості, адже постійно виникає потреба в кадрах. Тут забезпечено високий
рівень середньої зарплати – до 4 тис. грн, організовано доїзд працівників до
місця роботи.
Директор Нововолинського міського центру зайнятості Ігор Кантор.
У Нововолинську теж працюють,
усіляко допомагаючи мобілізованим і вимушеним переселенцям. Директор міського
центру зайнятості Ігор Кантор розповів, що з числа безробітних мобілізовано 11
осіб, із Нововолинська – близько 200:
– До міського центру
зайнятості звернулося 32 мешканці Криму та Сходу України. З них працевлаштовано
12 осіб, 15 – перебувають на обліку. Роботодавці з розумінням ставляться до
цієї категорії населення. Переселенців було працевлаштовано в банк (касиром), лікарню
(бухгалтером), готель «СІС» – барменом, «Хан Електробау» та на швейну фабрику –
на робітничі спеціальності. Проводимо психологічні тренінги. Для переселенців організовуємо
екскурсії містом, возимо до роботодавців на співбесіди. Звичайно, вони
порівнюють рівень зарплат: зазвичай кажуть, що на Сході вищий. До речі,
переважно всі прагнуть згодом повернутися додому.
Директор Володимир-Волинського центру зайнятості Наталія Уколова
Начальник виробництва ТОВ
«Кроноспан УА» Віктор Гаврилюк змалював ситуацію, яка нині склалася на
підприємстві: було мобілізовано 16 працівників, один із яких, на жаль, загинув,
троє отримали поранення. За всіма мобілізованими зберігається заробітна плата,
за необхідності надається індивідуальна допомога. Купували обмундирування,
біноклі, речі першої необхідності.
– Мусимо тимчасово шукати
заміну мобілізованим – роботу допомагають виконувати підрядники. Окрім того,
працевлаштовано двоє вимушено переселених осіб: це інженер-гідравлік (якраз
була вакансія) і менеджер. Інженер приїхав із сім’єю, забезпечили житлом.
Проблем з адаптацією не було, до речі, вони вільно розмовляють українською, –
розповів Віктор В’ячеславович.
Журналісти також
поспілкувалися з директором готельного комплексу «СІС» Оленою Мудрик, яка через
міський центр зайнятості узяла на роботу офіціанткою Ольгу Арсентьєву з
Луганська. Дівчина гарно працювала, добре себе зарекомендувала, їй тут дуже
сподобалося, але захотіла продовжити навчання (ще студентка), тому повернулася
додому.
Готова допомагати з
працевлаштуванням переселенців і директор ПАТ «Нововолинська швейна фабрика»
Галина Максимець. Підприємство з давніми традиціями (нещодавно відсвяткували
50-річчя заснування) вже 7 років працює з німецькою фірмою: шиють виробничий
одяг. У зону АТО з підприємства було мобілізовано механіка, якому придбали
бронежилета, надавали грошову допомогу, за ним збережено робоче місце. На
фабриці ухвалили рішення фінансово допомогти двом пораненим із Нововолинська,
які нині перебувають на лікуванні.
– Прийняли нещодавно на
роботу двох дівчаток зі Сходу: Альону Супрун і Ірину Ростенко. Дівчата влилися
в колектив, дуже прихильні, вміють шити, та й люди їм стараються в усьому
допомагати, – розповіла Галина Іванівна.
Журналістам випала нагода
поспілкуватися з 18-річною Альоною Супрун, яка прибула до Нововолинська за
сприяння християнської місії з притулку «Добрий самарянин» і працює швачкою.
Дівчина зустріла за робочим місцем (от-от мала розпочинатися зміна). Вона не
звикла до такої уваги преси, тому трохи ніяковіла, але було помітно, що говорить
щиро:
– Я з Маріуполя. Тут уже
третій місяць. Коли їхала сюди, не боялася: була переконана, що тут проживають
такі ж добрі люди. Мені в Нововолинську сподобалося. Колектив дуже хороший, усі
мене люблять (тут Альона широко посміхнулася, – авт.), гарно ставляться. Маю вже подруг. Проживаю в сиротинці біля
автостанції. Хочу згодом вивчитися на перукаря. Планую залишитися на Волині…
Варто зазначити, що в базі
даних вакансій по Волинській області налічується 6 пропозицій роботи з наданням
житла. Існує також потреба за професіями – головний бухгалтер, зоотехнік,
кухар, перукар, ветеринар, секретар керівника.
Наталія ГЛАВНІЧЕК.
Фото автора.