У Луцькому зоопарку розповіли про «ведмежу послугу»
добродіїв, які рятують здорових тварин.
Нагадаємо, 6 грудня, водолази ДСНС, врятували двох
лебедів та передали їх на утримання до зоопарку.
За словами працівників звіринцю, «небайдужі»
громадяни цілий ранок телефонували до зоопарку з вимогами «забрати лебедя» з
двох різних локацій (водойми у Теремно та районі вулиці Ковельської). Телефонувавшим
пояснили, чому не можна та не треба із настанням холодів забирати із відкритих
водойм пернатих.
«Роз’яснювальна робота дала результат – «доброчинці»
додзвонилися до надзвичайників і таки змусили їх одягнути гідрокостюми, взяти
необхідне спорядження та техніку й відловити птахів, яких у подальшому доправили
до зоопарку. Як наслідок цього шантажу, нині абсолютно здорові особини – на
карантині, у закритому приміщенні. Бо не можемо без такого заходу долучити їх
до пернатих на нашій водоймі. І щиро сподіваємося, що коли ми врешті їх у нас
випустимо, то з зоопарківського ставочка ті птахи полетять вести звичний для
них спосіб життя», – інформують на офіційній сторінці у Фейсбук.
Варто додати, що згідно інформації Українського
товариства охорони птахів лебеді не належать до мігруючих видів птахів (тих,
які відлітають наприкінці літа – на початку осені далеко на південь), а є
кочовими, то далеко вони не втікають, лише протягом холодного сезону переміщуються
на певні відстані в пошуку місця, придатного для тимчасового перебування.
Коли настають холоди і водойми вкриваються кригою,
вони шукають інші – не замерзлі. І це є нормою.
Окрім того, існує питання сприйняття холоду. У
птахів температура тіла – вища за 40 градусів, тобто вони відчувають холод
зовсім інакше, ніж ми. Фактично їм взагалі не зимно навіть при мінусовій
температурі. Варто також нагадати про момент специфічного кровообігу у птахів,
який є відмінним від нашого. Це дає змогу зовсім не мерзнути в ноги навіть за
сильного морозу та дозволяє покійно сидіти на кризі, не відчуваючи дискомфорту.
«Отже, птахам взимку холод не страшний – складніше
їм перенести голод. У пошуках корму лебеді, власне, і кочують. Якщо птахи, які
зараз є у нашому регіоні, здорові – вони подадуться геть, тільки-но водойма
замерзне і добути корм не буде змоги. А саме ті, хто їх годував і селфився
влітку-восени, відповідальні за те, що птахи не шукали поживи, а отримували її
з людських рук і відповідно, не переміщувалися. Ваші безвідповідальність та
бажання розважитися спровокували те, що птахи не відлетіли.
Найгірше, що можна зробити нині, – це годувати їх
зараз, коли вони самі можуть знаходити поживу. Особливо не варто годувати
лебедів увесь час хлібом, який не приносить їм жодної користі. Власне, зайва
вага через харчування мучними виробами, – теж одна з причин, чому птахи не
літають, а залишаються на місцях. Не намагайтеся також їх спіймати, щоб
перетримати в хліві. Це – точно не любов і турбота про них.
Лебеді-шипуни зазвичай добре переносять холод, тому
можуть тривалий час перебувати без активного руху. Птах просто сидить на кризі
чи березі, підібгавши під себе лапи — так він економить енергію. Необхідність
підгодовувати птахів для порятунку виникає тільки за різкого зниження
температури — мінус 15°С і нижче, а також за наявності в птахів фізичних
ушкоджень чи травм. Наприклад, якщо на голові в лебедя іній чи бурульки, то він
хворий і його варто відловити, помістити в тепле приміщення, посилено годувати
та лікувати.
Якщо ви все-таки дуже вперті, то годувати птахів на
місці можна зерном кукурудзи, пшениці. Як варіант – розбийте кригу, щоб водойма
була відкритою і лебідь міг сам здобути собі корм», – йдеться у дописі..
Наш
кор.
Фото прес-служби ДСНС у Волинській області.