У неділю на будинку Обласного науково-методичного
центру культури об’єднання «Волинська громада» відкрило пам’ятну дошку
громадсько-політичному і мистецькому діячу Богдану Самохваленку. Тут він
працював в останні роки свого життя, жартома писав:
Якщо вичислиш
Кількість обертонів
В концертному роялі,
Знай: стільки разів
Я подумав про тебе.
Він уродженець Луцька, закінчив середню школу №2,
дитячу музичну школу №1, Луцьке музичне училище, фортепіанний відділ Львівської
консерваторії. Служив у військовому оркестрі у Волгограді, завідував
фортепіанним відділом Луцького музичного училища. Виховав цілу плеяду
талановитих учнів. Очолював управління культури Волинської обласної державної
адміністрації, був директором Волинського центру народної творчості, завідував
редакційно-видавничим відділом навчально-методичного центру культури Волині.
Один з організаторів Волинської організації Народного Руху України. Обирався
головою товариства „Холмщина” та головою Луцького братства імені Андрія
Первозванного, був заступником голови з гуманітарних питань Волинського
краєвого братства ОУН-УПА імені полковника Клима Савура. З його ініціативи
започатковано Міжнародний фестиваль імені Ігоря Стравінського, обласний
фестиваль стрілецьких та повстанських пісень, засновано іменні мистецькі премії
імені Миколи Куделі, Йова Конзелевича, Степана Кривенького, проведено
Міжнародний з’їзд холмщаків, видрукувано
дві книги дереворитів відомого українського художника-повстанця Ніла Хасевича
та ряд книг волинських композиторів, проведено низку мистецьких виставок,
національно-патріотичних акцій, вечорів пам’яті в’язнів ГУЛАГів, Міжнародних
польсько-українських наукових конференцій з питань встановлення історичної
правди і взаєморозуміння між двома народами. Музикант-віртуоз, теоретик. За
його активної участі з’явились десятки нових мистецьких колективів, яким
присвоєно знання «народний» та «зразковий». Надзвичайно шанував і поважав свого
батька талановитого педагога і музику Миколу Олександровича, присвятив йому
такі поетичні рядки:
Ти щедро ниві дарував людській
Своє багатство знань енциклопедичне.
Ти засівав добро, народолюбство та повагу.
Усе сторицею зійшло,
Дзвенить на нашій Україні!..
І вчителя шановного свого
На крилах пам’яті несуть
Онуки й правнуки Волині.
У січні 2010 року Богдан Самохваленко відійшов у
вічність. І ось повернувся до сучасників пам’яттю
Про все це говорили представники волинських
громадських організацій, давні побратими Богдана Самохваленка громадський і
політичний діяч Геннадій Кожевніков, письменник Андрій Бондарчук, лікар Євген
Шимонович, заслужений працівник культури України Ростислав Кушнірук. Освятили
пам’ятну дошку священнослужителі храму ікони Холмської Божої Матері.
Сергій ЦЮРИЦЬ.
На фото
автора: пам’ятна дошка; освячення.