27 травня 1990 року, потрапивши на Львівщині під колеса автомобіля, загинув Роман Семенюк, багаторічний в’язень радянських таборів. Разом із побратимом він здійснив чи не єдину успішну втечі зі сталінської катівні, але потрапив у пастку чекістів в одному з сіл Костопільського району сусідньої Рівненщини…
Роман Семенюк, 1928 року народження, уродженець с. Перв’ятичі Сокальського району Львівської області. Під час навчання в школі організував молодіжний гурток ОУН.
В 1948 р. був примусово мобілізований на будівництво шахт Донбасу , засуджений на 5 років позбавлення волі за організацію втечі 20 осіб із шахти.
Після відбуття покарання повторно заарештований у 1953 році та засуджений до 25 років виправно-трудових таборів.
«Історична правда» розповідає про подальшу героїчну боротьбу Романа Семенюка з російсько-комуністичною окупацією.
Він у подальшому відбував покарання в мордовському «Дубравлазі», звідки 12 серпня 1965 року Роман Семенюк разом із колишнім вояком УПА Антоном Олійником (псевдо «Індус») здійснили зухвалу втечу.
Роман Семенюк та Антон Олійник під носом в охорони пробили прохід в огорожі , пірнули під воду технічного каналу, перерубали дріт і випливли на протилежному березі річки Явас.
Потім із саморобним компасом, картою, розкладним ножем, двома банками згущеного молока, салом та 55 рублями вони подолали майже 600 кілометрів із Мордовії і добралися до українського Харкова. Наступного дня втікачі успішно дісталися до Дніпропетровська і знайшли помешкання колишнього в’язня, який запропонував нічліг та допоміг грошима.
За довгі роки неволі була зібрана ціла база адрес засуджених, звільнених та їхніх родичів. Вони швидко входив у довіру до незнайомих. Крім того, щоб не наражатися на небезпеку, втікачі часто міняли одяг і не затримувалися на одному місці більше двох днів.
Роман Семенюк та Антон Олійник після втечі із мордовського табору подорожували Україною, гостювали у рідних, гуляли Києвом, слухали екскурсії біля Софії і відвідали Львів, де їх прийняли за угорських туристів. Вони піднялися на вершину Карпатської гори Парашка, плавали пароплавом по Дніпру і відвідали могилу Тараса Шевченка.
В лісі поблизу с. Перв’ятичі Сокальського району Львівської області у вересні-жовтні 1965 року Роман Семенюк та Антон Олійник збудували криївку, де планували переховуватися…
На жаль, 14 листопада 1965 року вони були заарештовані опергрупою КГБ ссср в с. Старий Берестовець Костопільського району Рівненської області. Згодом за вироком суду Антон Олійник був розстріляний, а Роман Семенюк отримав ще 3 роки до свого 25-ти річного строку, 2 наступних роки відбув у тюрмі «Владімірскій централ» та був переведений до мордовських таборів.
В Мордовії разом ще з 9-ма ув’язненими (серед них латиш Блюмберг , білорус Тимофій Остріков, вірменин Степан Закітян) Роман Семенюк здійснив ще одну спробу втечі із табору УМОР: втікачі прокопали 45 метрів підземного тунелю , однак, були викриті, за вироком суду знову отримав 3 роки до свого терміну.
У 1978 році був звільнений, всього відбув у радянських таборах 28 років ув’язнення.
27 травня 1990 року незламний Роман Семенюк трагічно загинув, потрапивши під колеса автомобіля в с. Поториця Сокальського р-ну Львівської області, де й похований…
Ось такі незламні герої були противниками російсько-комуністичного окупаційного режиму, який панував в Україні в 1945-1991 роках.
Сергій ШРАМЧУК.
На фото з архіву: радянський концентраційний табір «Дубравлаг»; таким був Роман Семенюк; катівня «Владімірскій централ».