Нинішня модель озеленення Луцька значною мірою базується на щорічній заміні рослин, зокрема квітів, у центральних та символічно важливих локаціях.
Молодіжний центр «Семиярусна гора» порушив питання, чи раціональний такий підхід та запропонував альтернативу — перехід на багаторічне озеленення. Воно є більш сталим, економічно ефективним і відповідає сучасним урбаністичним тенденціям.
Про це йшлося під час презентації дослідження “Перехід на багаторічне озеленення”, яка відбулася 12 червня в Луцьку. Дослідження представив керівник «Семиярусної гори» Любомир Дмитришин. Він наголосив на важливих аспектах міського озеленення та потребі переосмислення ландшафтної політики міста.
Цей підхід, хоч і має певні візуальні переваги, не відповідає сучасним принципам сталого розвитку. Натомість дослідники пропонують системний перехід на багаторічне озеленення, яке є не лише більш екологічно обґрунтованим, а й економічно вигіднішим для міста.
Перевагами багаторічного озеленення для Луцька є насамперед:
- стійкість до змін клімату,
- менші потреби у воді та догляді,
- здатність формувати сталу екосистему та підтримувати біорізноманіття.
Крім того, багаторічні насадження дозволяють створювати більш природні й органічні пейзажі у міському середовищі. Це позитивно впливає на мікроклімат та емоційне сприйняття міського простору мешканцями.
Зокрема, дослідження акцентує на формуванні екологічного каркаса міста — концепції, яка передбачає логічне поєднання зелених зон, створення екологічних коридорів, збереження природних ділянок (заплави, ліси, річки) та розумне планування зелених насаджень як цілісної системи.
У Луцьку вже є передумови для такого каркаса, але реалізація потребує зміни підходів, зокрема в озелененні територій не як декоративної функції, а як елементу екосистемного мислення.
Бар’єри для впровадження: що заважає перейти на багаторічне озеленення
Однак, як зазначив Любомир Дмитришин, такий перехід неможливий без технологічної модернізації. У дослідженні від «Семиярусна гора» чітко вказано на потребу в застосуванні геоінформаційних систем для обліку та моніторингу стану зелених насаджень. Це дасть змогу в реальному часі бачити, які ділянки потребують оновлення, догляду або реабілітації, а також дозволить ефективно планувати висадку нових багаторічників.
Серед ключових бар’єрів — фрагментованість зеленої структури міста, відсутність повного кадастру зелених зон та постійний тиск з боку забудови. Також варто враховувати, що перехід до багаторічного озеленення вимагає не лише змін у практиках комунальних служб, а й підготовки спеціалістів, формування нової політики закупівель, адаптації нормативної бази та зміни сприйняття з боку мешканців, які звикли до “сезонної краси”.
Європейський досвід: як багаторічне озеленення змінює міста
Водночас досвід європейських міст доводить, що інвестиції в багаторічне озеленення — це не витрати, а довгостроковий вклад у здоров’я, комфорт і стійкість міського простору. Такий підхід дозволяє скоротити витрати на щорічну посадку рослин, зменшити водоспоживання та вуглецевий слід, підвищити привабливість міста для мешканців і туристів.
Фото: “Волинська газета” | Ольга Данилюк.