Спеціалізована антикорупційна прокуратура цими днями завершила досудове розслідування щодо голови Рожищенського районного суду Волинської області Івана Сіліча. Правоохоронці підозрюють, що служитель Феміди з зарплатою понад 100 тисяч гривень на місяць разом зі спільником підбурили волинянку дати хабар за ухвалення «потрібного» рішення в цивільній справі, де вердикт іншого судді був на користь позивачки, тож і платити, по суті, не було потреби….
Пресслужба САП сповістила про підозру судді Рожищенського районного суду Івану Сілічу в липні 2025 року. Там стверджують, що голова суду зі спільником нібито підбурили волинянку дати хабар одному з суддів за ухвалення «потрібного» рішення у цивільній справі. Хоча із представником Феміди змовники ділитися не планували, а ухвалене ним рішення було і так на користь особи.
За версією правоохоронців, підозрювані, аби приховати злочин, одну частину хабаря обміняли у пункті обміну валют, а іншу – у знайомого. Викриття злочину відбувалось детективами НАБУ спільно з Управлінням стратегічних розслідувань у Волинській області Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.
Отож суддю судитимуть за підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану (правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 190 ККУ).
Після повідомлення про підозру, в серпні минулого року, Вища рада правосуддя відсторонила Івана Сіліча від обов’язків.
Проєкт «Сила правди» поцікавився деякими деталями біографії фігуранта:
«51-річного Івана Сіліча обрали головою Рожищенського районного суду у квітні 2024-го. До того він уже очолював цю установу з 2011 року упродовж 4 термінів поспіль. Як пізніше пояснював суддя, у той час це не суперечило законодавству, яке змінювалося і було чинним саме на час кожного обрання його головою суду. У 2019 році Громадська рада доброчесності надала висновок про невідповідність судді Івана Сіліча критеріям доброчесності та професійної етики… Після пояснень Івана Сіліча Вища кваліфікаційна комісія суддів України визнала його таким, що відповідає займаній посаді».
Але й це ще не все! Окрім того, що Іван Сіліч відсуджував на свою користь поновлення доплат під час коронавірусу, зафіксовано і таке:
«Згідно з декларацією про доходи за 2024 рік, голова суду Іван Сіліч отримав від платників податків понад 1,5 мільйона гривень. Станом на липень 2025-го він заробив ще орієнтовно 234 тисяч гривень. За декларацією, він має 400 тисяч гривень у готівці. Місцем проживання вказав село Зміїнець під Луцьком, тамтешній будинок на 128 квадратів належить дружині. З автівок у його сім’ї Infiniti QX60 2016 року випуску та VOLVO XC90 2010-го. Машини належать дружині і дочці, а суддя ними лиш користується. У дружини в Зміїнці також є ділянка на 12 та три – на 10 соток, а також СТО та господарська будівля».
Залишається нагадати: відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
І спробувати зрозуміти, чому система місцевих суддів не змінилася навіть після адміністративно-територіальної реформи. Навіщо існує Рожищенський районний суд, якщо Рожищенського району давно немає? Щоб були посади для голів судів та апарату служителів Феміди?
Світлана КУЛЯ.
На фото пресслужби САП, порталу «Сила правда» та авторки: обшук у голови суду; Іван Сіліч на роботі; допотопний трактор у м. Рожище як символ всеторжествуючого минулого.