Мешканці сіл Боровне та Надрічне на Камінь-Каширщині
можуть пересуватися між населеними пунктами лише на човні через річку Стохід. Люди
неодноразово зверталися до місцевої влади. Не дочекавшись допомоги, будують
мости… власним коштом. Так і має бути?
Проблему загострили журналісти ТРК «Аверс», а ІА «Волинські новини» на основі
сюжету підготували текстову публікацію. Що виходить?
Теза, що треба будувати мости, а не рити окопи, у Камінь-Каширському
районі не працює щодо мирного місцевого населення.
Бо 50-метровий міст через річку Стохід мешканці сіл
Боровне та Надрічне збудували самотужки.
«Селяни зібрали кошти на матеріали та
самі все зробили. Нині робота знову кипить, бо ж кладки потрібно прокласти і
через русла ріки: дві по вісім метрів і одну довжиною 40 метрів», – ідеться в
сюжеті ТРК «Аверс».
Мешканець села Надрічне Микола Пугач – поважного віку, проте чоловік
не шкодує сил і працює разом з односельцями. Ось що він сказав:
«Обіцяли, що зроблять. Я сам із хутора, уже старіший, і немає кому робити. Хіба
треба проситися на колінах, аби зробили? Ми кілька чоловіків зібралися і
робимо. І зробили на совість, так, що я можу ровером проїхати. Толя Смаль молодець.
Він постарався й організував».
«За словами людей, потреба ходити з села Боровне в Надрічне є, тому кладки дуже
потрібні. Місцеві, наприклад, ходять туди по хліб, молоко. Зорганізувалися
робити все самі, бо допомоги ні від голови громади, ні від сільських старост не
дочекалися.
«Не можна нічим добратися, крім човнів. Село розташоване за 20 кілометрів від села
Боровне. Там всього-на-всього потрібно було зробити два надійні мостики, щоб
люди ходили пішки в будь-яку погоду, в будь-яку пору. Я звертався до нашої
громади, звертався у Камінь-Каширський. ОТГ все скеровує до старости села, а
староста – до ОТГ… Люди скинулися, купили будматеріали. Я організував людей.
Ото вже дороблюємо до села Надрічне», – розповідає мешканець села Боровне
Анатолій Смаль.
Голова Камінь-Каширської громади Віктор Пась нічого не знає про те,
що люди самотужки кладуть мости.
«А що, вони вже зробили самотужки?.. Ті мости завжди робили… Наприклад, є
через Малий Обзир і Великий Обзир. Ті мости перебувають на балансі міської ради
і вона ремонтувала їх, виділяла кошти, матеріали. Ми планували, говорили з
лісниками. Домовлялися, що ми дамо матеріал, а вони мають зробити… Вони свою
обіцянку не спішили виконувати, то ми, значить, матеріали не давали», – каже
Віктор Пась.
ІА «Волинські новини» продовжили тему такими
матеріалами:
«Виконувачка обов’язків старости Боровненського
старостинського округу Олена Клімчук зазначає: може тільки посприяти
побудові мостів.
«Жителі зверталися щодо цього моста, це питання піднімалося, але вони вирішили
зробити цей міст… Люди не дочекалися. Оскільки я виконую обов’язки старости,
то можу тільки посприяти у вирішенні питання, а щоб матеріалом відразу забезпечити,
то в мене нема такого матеріалу… Ми розмовляли з міським головою щодо цього
питання, щоб зробити цей міст… Але жителі буквально вчора міст робили через
річку», – коментує Олена Клімчук.
Люди покладаються самі на себе. Їм залишилося зробити ще дві кладки.
«Там ще дві кладки треба зробити… Я кинув у групу «Боровне–Оленине»: хто
бажає, то нехай приходить робити кладки. То з трьох сіл прийшли 20 людей», –
каже Анатолій Смаль».
Але як так виходить, що ні у мирній програмі «Велике
будівництво», ні в часи війни, коли сполучення між віддаленими населеними
пунктами у прикордонні вкрай важливе для оборони України, тема мостів і кладок
на Камінь-Каширщині залишилася за бортом уваги посадовців?
Сергій ШРАМЧУК.
На фото ІА «Волинські новини»: скріншот із сюжету ТРК «Аверс»
про зведення мостів і кладок методом народної будови.