Не лише українські лікарі переймають досвід за кордоном. Тепер і європейці їдуть в Україну, щоб ознайомитися з роботою наших клінік під час Великої війни. Тож Волинську обласну клінічну лікарню, яку очолює Олександр Дудар, цими днями відвідала представницька делегація з Німеччини, а згодом волиняни вирушили до Литви.
Медична делегація зі столиці ФРН у Луцьку зустрілася з керівництвом найголовнішого медзакладу нашого краю. Очільника лікарняної спільноти Берліна Марка Шрайнера цікавило, чи був колектив готовий до повномасштабного російського вторгнення, як відреагував на війну і початок активних бойових дій і адаптовувався до роботи в нових умовах, як переформатували роботу відділень, розподілили обов’язки між персоналом, які зміни внесли до графіків роботи, наскільки лікарня була забезпечена медикаментами, інструментарієм та розхідними матеріалами, як розвивали внутрішню інфраструктуру.
Одне з ключових питань стосувалося лікувальної справи, зокрема, хірургії воєнних травм, формування потоків пацієнтів, уміння і здатності реагувати на швидкі виклики.
«Обмін досвідом та думками завжди корисний. Тішуся, що нам вдалось налагодити тісні професійні стосунки з провідними клініками Берліну, де нещодавно вдалось стажуватись як спеціалістам клініки , так і керівному складу», – підсумував Олександр Дудар.
А згодом у рамках реалізації проєкту «Досвід України для Литви» волиняни на чолі з головою облради Григорієм Недопадом вирушили у Каунас. Сферу охорони здоров’я представляли начальник управління Юрій Легкодух, директор обласної психіатричної лікарні Сергій Дудка та медичний директор із питань хірургії обласної клінічної лікарні Микола Галей. Вивчали досвід роботи лікарні Литовського університету медичних наук.
Обидва регіони готові до налагодження тісної співпраці в напрямках травматології, фізичної реабілітації та психіатрії.
Досвід українських лікарів цінний тим, що побудований не на книжках, а на реальних воєнних викликах. Фахівці на основі набутих роками практик оперативно ухвалюють і втілюють хірургічні рішення, які виправдовують себе успішними результатами. Відновлення ж психічного здоров’я стосується не лише ветеранів, а й їхніх родин, у кого хтось не повернувся з війни чи перебуває в полоні або звільнених із полону, чи тих воїнів, хто потребують фізичної і моральної підтримки сім’ї та навіть суспільства.
«Досвід українських лікарів треба знати, але краще б не було потреби його застосовувати», – підкреслив координатор стаціонарної діяльності Каунаської лікарні ЛУМН Едгарас Діржіус.
Литовці ж поділилися рішеннями в організації денної хірургії та децентралізації послуг психічного здоров’я. Зважаючи, що в новинних стрічках усе більше інформації про можливу війну росії з каїнами Євросоюзу, литовських колег також цікавило оперативне переформатування роботи лікарень, основні пріоритети й забезпечення.
«Ми бачимо можливості для співпраці в практичній медицині, збагаченні медичного досвіду, а також у сфері науки та інновацій, у розвитку спільних проєктів», – зазначила генеральна директорка клініки, професорка, доктор філософії Діана Жаліадуоніте.
Як повідомили в облраді, сторони зацікавлені в партнерстві, у налагодженні та розвиткові професійних відносин, зокрема, у двосторонніх візитах лікарів для обміну досвідом, готові до участі в спільних наукових проєктах.
Роман УСТИМЧУК.
На фото з відкритих джерел: хірурги в операційному блоці клініки Каунаса; під час перебування німецької делегації в Луцьку; обговорення подальшої співпраці волинян із литовськими колегами.