Без категорії

Як працюватиме електронний Реєстр військовослужбовців?

Верховна
Рада України ухвалила закон, що має впровадити в Україні повноцінний
електронний облік військовозобов’язаних. Довго ці зміни наполегливо просували Міністерство
оборони і Генеральний штаб Збройних сил. Не в останню чергу для вдосконалення
мобілізації. І що в результаті?

16
січня законопроєкт у другому читанні, попри тривалі дискусії в сесійній залі,
підтримали 249 депутатів. Хоча перший закон про створення електронного реєстру
військовозобов’язаних «Оберіг» ухвалили ще 7 років тому, повноцінна
цифровізація обліку резервів ЗСУ так і не відбулася.

Через
це, наприклад, неопоодинокими були ситуації, коли військовим, що вже служать на
фронті, працівники ТЦКіСП (територіальні центри комплектування і соціальної
підтримки, колишні військкомати) виписували повістки і навіть намагались
притягнути до відповідальності як ухилянтів.

Крім
того, військовозобов’язані громадяни були змушені кожного разу оновлювати свої
дані в ТЦКіСП, приносячи гори паперових довідок про актуальний сімейний стан,
місце роботи і проживання.

Що
 ж тепер?

«Радіо
ВВС Україна» детально проаналізувало законопроєкт і зробило такі висновки:

«Профільний
заступник міністра оборони Катерина Черногоренко заявила, що суттєво
покращити якість військового реєстру вдалося лише наприкінці минулого року:

«Завдяки
верифікації з іншими державними реєстрами ми збільшили якість наповнення даних
з 27% до 88%, видалили дублі та неактуальні дані».

днак,
для удосконалення механізмів верифікації і внесення інформації в реєстр
міноборони наполягало на ухваленні законопроєкту №10062. Його в міністерстві
назвали «критично важливим».

«Документ
розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно
та ефективно як на полі бою, так і в тилу», – йшлось у заяві оборонного
відомства. 

Слід
зауважити, що в першому читанні проєкт закону №10062 ухвалили ще на початку
листопада минулого року. Але при підготовці до другого читання у нього
внесли сотні
правок
, які суттєво змінили текст документа.

Однак,
основна ідея законодавчої новації полягала в значному розширенні персональних
даних громадян віком від 18 до 60 років, які будуть вноситись до реєстру «Оберіг».

Зокрема,
туди з інших державних реєстрів потраплятиме інформація про номери телефону і
адреси електронної пошти, відомості про володіння іноземними мовами, відомості
про документи, що дають право громадянину України на виїзд за кордон та
повертатись.

Також
в реєстрі будуть відомості про наявність водійського посвідчення і права на
володіння зброєю.

Крім
того, в «Оберегу» буде інформація про результати медичного огляду і про участь
громадянина в бойових діях.

Уся
ця інформація буде доступна через електронний кабінет військовозобов’язаного.

Персональні
дані в реєстр будуть вноситись без згоди громадянина, окрім даних про його
членів сім’ї.

Важливою
новацією закону є також створення Реєстру військовослужбовців.

Це
має на меті спрощення процесу отримання статусу УБД (учасника бойових дій) для
військових, які мають на це право. Довго ця процедура була складною, затягнутою
в часі і вимагала збирання великої кількості паперових довідок.

Закон
пропонує перевести це в електронний формат.

Відомості
про безпосередню участь громадянина у бойових діях будуть зберігатися у
відокремленому програмному модулі реєстру. Необхідні документи для цього він
або його родичі зможуть подати не у письмовому, а в електронному виді.

Статус
УБД військовим набуватиме автоматично після формування витягу з реєстру разом
із унікальним електронним ідентифікатором (QR-коду, штрих-коду, цифрового
коду).

Також
в електронному форматі можливо буде встановлювати статус особи з інвалідністю
внаслідок війни.

Ще
одним спірним аспектом закону, на якому наголошують депутати, є норма про
можливість використання закордонних «хмарних технологій» для зберігання і
обробки даних з реєстрів Міноборони.

Раніше
законодавство забороняло зберігання такої інформації поза межами України.

Але
при підготовці законопроєкту до другого читання депутати внесли правку про
можливість використання «хмарних технологій» країн НАТО.


Сергій
ШРАМЧУК.

Фото
ілюстративне.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *