Недавно
в інтерв’ю колегам одного з центральних сайтів голова бюджетного комітету
Верховної Ради України Данило Гетманцев порівняв ефективність реформ у нашій
державі із ситуацією «у країні, в якій 28 років була «п’яна вечірка із
вживанням важких наркотиків». Що тут не так?
Цей доволі яскравий і неоднозначний політик дуже
часто стає предметом підвищеної уваги журналістів, адже діє та говорить
подекуди так, що апріорі викликає до себе підвищену увагу. Мало того: Данило Олександрович
вважається одним із наближених до Банкової, тому його сентенції, звичайно,
важливі.
Насамперед, як приклад абстрагування власного «Я»
від реалій, в яких ця конкретна особа насправді перебувала та знаходиться досі.
Тому 28 років, які українці ніби як перебували в стані постійного
алкогольно-наркотичного дурману, а тому не спромоглися ні на що путнє, звичайно
– не просто період часу, а характеристика процесу. Причому, ходу подій, в яких
реальний, а не абстрагований Данило Гетманцев теж перебував і навіть на них
впливав, а не тільки вони на нього.
І дійсно ж…. Це не хтось інший, а всі ми жили і
працювали в Україні: правда, не 28 років Незалежності, а цілих 30. І це Данило
Гетманцев під час «п’яної вечірки з вживанням важких наркотиків» успішно
навчався на юридичному факультеті Київського національного університету… Потім працював там асистентом,
захистив кандидатську дисертацію, докторську, став професором. Строкової служби
в армії, щоправда, чомусь не проходив, зате успішно заснував приватну юридичну
фірму і навіть в період «антинародного режиму Януковича» був
помічником-консультантом нардепа-регіонала Володимира Сівковича… І – зробив
доволі успішну кар’єру!
То весь цей період, так виходить, що вся держава і
все її населення перебували на «п’яній вечірці з вживанням важких наркотиків»,
а Данило Гетманцев існував в якому іншому вимірі, де було все, але не існувало
пиятик і наркоманії? Що весь цей час Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Віктор
Ющенко, Віктор Янукович, Петро Порошенко і зараз Володимир Зеленський очолювали
державу для всіх інших, але тільки не для Данила Олександровича? І раз це так,
то всі інші винні в провалі мрії про успішні реформи задля успішних людей в успішній
державі, але тільки не він? І тільки зараз, через 30 років Незалежності, нам
треба ледь не на коліна падати і бити чолом об землю, аби дякувати – не
надякуватися, що нарешті виник месія з безгрішною репутацією та ідеальною
біографією, котрий помахом чарівної палички власної непогрішимості візьме та й
змінить усе до невпізнання. І заживемо тоді, як у Гетманцева за пазухою?..
Подібна поведінка мені нагадує класичний приклад
формальної логіки, який наводив у наші далекі студентські роки один із шанованих
професорів у тому ж самому червоному корпусі Київського університету.
Ось вона. Запитання: «Правда, що Ви вже не лупцюєте
свого батька?». Відповідь: «Так!». Висновок: «Значить, раніше Ви його били!»…
За такою формальною логікою все, що погано, то це весь
український народ за весь час існування Незалежності. А все, що добре – це
тільки Данило Гетманцев? Але ж звідки він такий ідеальний міг взятися, якщо
голосували за нього на парламентських виборах 2019 р. такі погані виборці?
Сумно.
Володимир ДАНИЛЮК.
На фото порталу «Цензор. нет»: Данило Гетманцев
розповідає про чудодійні реформи власного ґатунку.