Якої України ми хочемо?

Нещодавно у м. Києві відбулася зустріч майбутнього кандидата у президенти України Романа Безсмертного з представниками регіональних засобів масової інформації. Уже зараз його порівнюють із героєм популярного серіалу «Слуга народу». Як і один із головних осіб, Роман Петрович – звичайний викладач історії, який планує змінити країну на краще. І – досягає поставленої мети!

Хоча у політиці Роман Безмертний уже давно. Державний діяч, дипломат, один із авторів Конституції України, кандидат політичних наук, народний депутат України ІІ, ІІІ, IV та V скликань. Неодноразово виступав координатором виборчих штабів у президентських та парламентських виборах. З 4 лютого по 29 листопада 2005 р. – Віце-прем’єр-міністр з питань адміністративно-територіальної реформи в урядах Юлії Тимошенко і Юрія Єханурова.

Зізнається, що цілком розуміє усю складність прийнятого ним рішення і уже відчуває його вплив на своє життя. Але аргументує: 

«Я втомився підносити патрони тим, хто не вміє стріляти».

На думку політика, у першу чергу кожен українець має дати відповідь на питання: 

«Якої України ми хочемо?».

І від цього відштовхуватися у прийнятті політичних рішень.

«В Україні сьогодні така ситуація: 30% населення відстоює позицію «війна до переможного кінця», 30% – «відрізати і забутися», і ще 30% виступають за безкінечний дипломатичний процес. А що далі? Постає питання, то чого ж ми хочемо? І звідси виходить мужність політиків, які пропонують сценарії розвитку, журналісти висвітлюють їхню позицію, а виборці обирають найбажаніший варіант. Лише така політика є правильною», – наголошує Роман Безсмертний.

Він також відзначає, що закінчення війни не є фінішною прямою, потрібно визначитися, у принципово якій країні ми хочемо жити. Бо від цього залежить і соціальний достаток, і дороги, і наш внутрішній комфорт, і багато інших важливих справ.

«Заскучавши за державою як за формою правління, ми на початках почали говорити: «Держава понад усе!», забуваючи, що держава – це лише інструмент служіння людині. Сьогодні і держава, і людина існують окремо. Це два абсолютно окремо існуючих інститути. Людина виживає, а держава, як у ситуації з Аркадієм Бабченком, дозволяє собі використовувати людину на власний розсуд. Феномен Української держави полягає у тому, що взагалі вона продовжує існувати у таких умовах», – наголошує кандидат у президенти.

На його думку, Україні необхідне перезавантаження. Йдеться про зміну органів управління, системи місцевого самоврядування та створення зовсім іншої держави:

«Суспільство не може існувати як таке, коли політичне життя іде лише на найвищому рівні!».

На думку Романа Безмертного, 2/3 проблем людини забезпечуються безпосередньо там, де вона проживає. Тому, відповідно, необхідно розширити повноваження місцевого самоврядування:

«Політика має бути не тільки в Києві, вона має бути і в обласному центрі, і в районах та містах. Ще півтора роки тому я казав Прем’єр-міністру Володимиру Гройсману: «Перестаньте гратися у громади!». Бо коли створювати громади по 2000 людей, ми самі себе заганяємо в пастку. Це просто перехідний етап. Просто потрібно визнати усі райони органами місцевого самоврядування, прибрати звідти адміністрації, хай вони самі сформують свої виконавчі органи. І – головне! – дати їм можливість працювати з бюджетами».

Роман Петрович відстоює думку, що в Україні напрацьована велика база документації щодо зміни територіально-адміністративного устрою. Щодо нього, то він би розпочав процес з позиції «Магдебурзького права» (колись районування проводилося на основі комунікацій: одна година конем до найближчого центру). Зараз, звичайно, існують інші системи комунікації і сполучення, але основоположний принцип залишається непорушним.

Також майбутній кандидат у президенти України наголошує, що в українців є великі проблеми з… пам’яттю. Це пояснюється тим, що у центральній і регіональних системах виконавчої влади постійно спостерігається зміна кадрів (у середньому строк коливається у межах 5-6 місяців). У результаті, у системі працюють люди, які незнайомі з ситуацією та не здатні ефективно виконувати службові повноваження.

Після короткого виступу перейшли до запитань.

Найбільше журналістів цікавили питання проведення передвиборної роботи. Як у грошовому, так і в людському еквіваленті.

Роман Безсмертний запевнив усіх, що ніколи не займався бізнесом, а кошти на свою передвиборчу кампанію отримає від соратників, які поділяють його ідеї:

«Я не піду таким шляхом, яким ішли мої попередники. Вимога номер один: якщо ти хочеш допомогти, будь ласка, задекларуй, що ти офіційно, публічно підтримуєш такого-то кандидата. А що стосується команди? Наразі іде мова про тих, хто буде займатися виборчим процесом. А коли говоримо про команду, яка б ішла з президентом після перемоги, то у мене є написаний список на п’яти сторінках, кого б я хотів бачити поряд із собою. Але я не наважуюся поки що з цими людьми говорити так відкрито, тому що ще не можу однозначно сказати, які виклики можуть постати перед Україною». 

Також він відзначив, що певні партії уже запропонували йому підтримку, але він хоче побудувати свою передвиборчу кампанію на презентації свого бачення розвитку України, зміні законів та очевидній підготовці до парламентських виборів.

«У парламенті є депутати, з якими б я хотів працювати. Щодо політичних сил, то я не бачу там політичних сил у принципі. Тому що це або виборчі проекти, або команди імені однієї людини. Партійний стан України необхідно міняти. Треба кардинально переглянути Закон «Про політичні партії». Потрібно забути про такі поняття, як індивідуальне членство, домінування більшості над меншістю, безправ’я опозиції», – аргументує свій вибір Роман Безсмертний. 

На закид про те, що він, можливо, є лише технічним кандидатом Петра Порошенка, політик відповів, що уже майже два роки з ним взагалі не спілкується. Він пояснив, що у них кардинально протилежні погляди на війну і на те, як її завершити перемогою для України. За період роботи у Мінському переговорному процесі він не отримав жодних конкретних директив від Міністерства закордонних справ, а загальний план дій нинішнього Президента так і залишився для нього загадкою. І взагалі сумнівно, що такий план є в Петра Олексійовича…

Щодо бачення вирішення ситуації на Сході, то Роман Безсмертний прокоментував так:

«Я пропоную концепцію безпечної реінтеграції, яка передбачає роботу на декількох рівнях. Це – внутрішньо-український, українсько-російський, центрально-європейський, загально-європейський і глобальний. Головними аспектами цієї концепції є: сильна армія, єдність позицій партнерів, економічна ситуація на континентальній Україні і соціальний аспект – забезпечення взаємозв’язку з населенням прифронтових територій».

На питання, яким чином він боротиметься з бізнесом «на підписах» (необхідні для реєстрації кандидатів у ЦВК), політик висловився кардинально:

«Усі телефони усіх посадових осіб поставити на прослуховування, так як у Польщі. Людина на роботі повинна займатися питаннями роботи, і нічого поганого в тому, що будуть слухати, про що вона говорить, немає. Справа не у тому, що слухають, справа у тому, що ти говориш. Тут тема на поверхні лежить, треба просто прийняти відповідальне рішення. Це одразу прибере штучну складову торгівлі підписами».

Як один із авторів Конституції України Роман Безсмертний запевняє, що Основний Закон країни є живим організмом, який має рости разом із суспільством, а тому потребує перегляду. 

Роман Безсмертний торкнувся й інших, дуже важливих для кожної людини, проблем. Як і більшість громадян, він не розуміє суті медичної реформи, тому що не може уявити, як із Києва можна надати медичні послуги для 40 млн жителів держави. Але «реформу» проводять, на ній піаряться, прекрасно розуміючи, що вона обернеться повним крахом…

Питання підняття пенсій і зарплат є для людей теж дуже важливими:

«Сума цифр – це модель економіки. Але від цих цифр співвідношення не змінюється. Між обсягом інвестицій і кількістю народжених дітей є прямий зв’язок. Для того, щоб  нам вийти на мінімальний приріст населення, Україні треба приблизно 870 млрд євро інвестицій. Із них 320-370 млрд Україна може сама забезпечити через внутрішні системи, решту треба залучати ззовні. А якщо ви не отримуєте цей ресурс, потрібно виділяти пріоритети». 

На тезу, що його порівнюють з французьким Президентом Еммануелем Макроном, Роман Петрович зазначив:

«Я поділяю погляди таких Президентів як Еммануель Макрон, Дональд Трамп, Віктор Орбан, Анджей Дуда, незважаючи на те, що всі вони дошкульно б’ють по Україні. Але я з задоволенням дошкульно буду бити по угорцях, поляках і так далі, захищаючи інтереси України. Я знаю їхні слабкі місця! Ми можемо, наприклад, як завгодно ставитися до Дональда Трампа, але ця політика замовлена американцями. Ми можемо як завгодно ставитися до Віктора Орбана, але ця політика замовлена угорцями. Ми можемо не любити Анджея Дуду за його слова, але ця політика замовлена поляком. Яка політика замовлена українцями? Вона не замовлена взагалі! Тому що наше спілкування людей і політиків перетворилося у шоу».

За словами Романа Безсмертного, спілкування громадян і політиків подібне до вистави у театрі, де актор і глядач потрібні одне одному лише під час спектаклю. А так продовжуватися не може!

Тож Роман Безсмертний закликає виборців забути про роль глядачів, нарешті відповісти на головне питання: «Якої України ми хочемо?» і обрати того кандидата, який проектує відповідне рішення. Зрозуміло, що президент Безсмертний пропонує людям успішну, заможну, демократичну та моральну Україну.