Депутат Андрій Осіпов записався до когорти любителів тварин, зокрема луцьких безпритульних псів. Обранець громади виявив бажання… очолити КП «Ласка» й написав відповідну заяву. Про таке Андрій Олексійович повідомив під час 45-ї сесії Луцької міської ради, коли працювали камери й здійснювалася пряма трансляція та коли розглядали проект рішення щодо удосконалення питання регулювання чисельності безпритульних тварин.
Наскільки серйозними є наміри депутата працювати у собачому притулку, чи ця ініціатива – всього лише голосна заява? Саме таке запитання і визначило початок короткої розмови «на диктофон» із паном Осіповим.
– Андрію Олексійовичу, дійсно станете до роботи на чолі комунального підприємства, чи то – радше черговий акт супротиву дій влади?
– Ні. Насправді я відчув у голосі міського голови безпорадність. Думаю, Микола Романюк як ніхто інший зацікавлений у підсиленні топ-менеджменту комунальних підприємств. Я відчуваю в собі сили стати до роботи, маю значний досвід у кризовому менеджменті, у сфері юриспруденції – 15 років стажу. Окрім того, хочеться змінити підхід до управління комунальним підприємством, а також – аби Луцький міський голова, його заступники, члени виконавчого комітету, громадяни усвідомили, що КП належить не міському голові. Це – надбання суспільства, воно належить 200 тисячам лучан. Тому управляти ним потрібно в їхніх інтересах. Таке управління має бути служінням громаді, а це – продовження депутатської діяльності. Тому я не міг не відгукнутися на волання про допомогу. Крім того, довкола цього підприємства весь час якісь непорозуміння. Думаю, настав час їх розв’язати. Зрозуміло, що у мене є своя яскрава політична діяльність і адвокатська практика. Тому багато часу приділити підприємству я не можу.
– Одначе?
– Планую попрацювати від шести місяців до року, щоби вивести його з кризи. Напрацювати гарні ідеї, аби потім ніхто не зміг збити його з курсу. Так, моє рішення було спонтанним, але я готовий стати до роботи.
– Наскільки доцільно, на вашу думку, вводити в Луцьку податок на домашніх тварин і створювати відповідний реєстр, поклавши ряд зобов’язань на плечі ветеринарів? Ви підтримали цей проект рішення?
– Я голосував «за». Розумію, все це потребує впорядкування. Голосував схвально, адже думав, що у майбутньому буде можливість змінити рішення. В будь-якому випадку ситуація із хатніми тваринами потребує врегулювання. Я це визнаю. Таке взагалі не може відкидати будь-яка свідома людина. Щодо безпритульних тварин… Треба приймати і кардинальні рішення. Заходи, які запроваджує Дана Новарчук (директор КП «Ласка», – авт.), на 95% правильні. Можливо, присутня імпульсивність, дається в знаки її бажання бути наполегливою, а, можливо, спрацьовує надмірний тиск на депутатів – і окремі представники висловлюються критично.
– Окрім того, ви, Андрію Олексійовичу, окреслили ще й шлях порятунку для «Луцького підприємства електротранспорту» (відповідний проект рішення є у переліку питань сесії). Чи вистачить сили працювати на всіх фронтах? Ви пропонуєте вирішувати проблеми ЛПЕ посередництвом створення чергової комісії. Одначе не так давно подібний варіант врегулювання питання ваші колеги відкинули…
– Ні. Ви помиляєтеся. Такого питання ще не розглядали (у червні 2013 року під час 42-ї сесії, коли представницький орган влади заслуховував звіт директора ЛПЕ Івана Грицанчука про фінансово-господарську діяльність, вже пропонували створити тимчасову депутатську контрольну комісію задля виведення підприємства з кризи, але ініціативу не підтримали, – авт.). Це новий проект рішення. Саме запровадження планів фінансового оздоровлення підприємства ще не розглядали. Річ у тім, що така робота не буде для мене надміру обтяжливою, бо нині повністю орієнтуюся, в якому стані перебуває підприємство, знаю все до останньої цифри. А для цього мені довелося попрацювати півроку. Якщо комісію утворять, то до істини, що потрібно запроваджувати методи оздоровлення, прийдуть шляхом проведення одного, максимум двох засідань. Фактично моя допомога потрібна буде, аби лише підписати висновок. Ось тут я пропоную передати свої знання щодо застосування законодавства в царині відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Детальніше про це розкажу під час розгляду питання.
– Якщо ви висловили бажання очолити КП «Ласка», то чи слід розуміти, що вам потрібна робота? Здається, донедавна ви мали активну адвокатську практику…
– Мій останній робочий день на постійній посаді був у вересні 2004 року. Відтоді я працюю сам на себе. Погоджуюся: буде важко працювати цілий день, адже 9 років вільного життя даються взнаки. Я не шукаю роботи, я шукаю різних форм служіння громаді. Можливо, ви помітили, що цього року обирав такі форми, як публічні заходи, підтримка і створення органів самоорганізації населення.
– Григорій Пустовіт, секретар Луцької міської ради, привселюдно в сесійній залі назвав вас майстром провокації. Власну честь і гідність будете відстоювати у суді?
– Для мене – це найкращий комплімент. Якщо така персона, як Григорій Пустовіт, визнає за мною право його спровокувати, то я це сприймаю лише позитивно. Вважаю: депутат, який не вміє спровокувати, – це безпорадна людина. Ми сюди прийшли, аби приймати рішення гострі, неоднозначні та провокаційні. Зрештою, найважливішою функцією депутата є право законодавчої ініціативи внесення проектів рішень. Весь представницький корпус у цілому вніс менше проектів рішень, ніж я. Такий шлях вважаю єдино правильним. Іншого варіанту немає. Не всі мої проекти сприймаються однозначно, але принаймні той, хто працює, має шанс здобути перемогу.
– А чи не ризикуєте в такий спосіб спровокувати громаду на категоричне несприйняття вашої персони? Тоді про наступну каденцію доведеться забути…
– Може й так статися. Це – змагання. Але, думаю, настане час такої політики, яку впроваджую я. Це – політика європейського штибу, активного відстоювання інтересів громади, постійного діалогу з людьми. Луцька міська рада – це сукупність своєрідних равликів, які приходять на сесію, закриваються, а згодом і не є депутатами взагалі. Тобто свої функції виконують лише в сесійній залі. Депутатом необхідно бути цілодобово, 30 днів на місяць.
– До депутатської комісії з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, депутатської діяльності, етики та регламенту, де ви також працюєте, увійшли ще троє обранців…
– Для мене таке рішення було несподіванкою. Думаю, приєднання до комісії саме Анатолія Бірюкова та Віталія Кварцяного (а вони входять у групу «Рідне місто», котра курується Миколою Романюком) відбулося для того, аби розбавити сили. Адже нещодавно дорадчому органові вдалося прийняти чотири дуже гострі рекомендації. Дві з них напряму стосуються міського голови і вказують, що він зловживає своїм правом.
– Хочете сказати, що то не стільки кадрові ротації, як спосіб боротьби мера із вами?
– Так. І ніщо інше! Але слід визнати, що шлях обрано доволі елегантний. Я оцінив красу гри. Сподіваюся, вдасться переконати Бірюкова й в окремих питаннях перетягувати на свій бік, бо він – людина розумна. Зрозуміло, що не зможу гостро ставити питання. Доведеться обирати інші форми – гіперболи, порівняння. Хоча, думаю, зможемо спрацюватися. Крім того, Віталій Кварцяний є людиною дуже принциповою. Шкода, що він не має правозахисного досвіду, але ми знайдемо спільну мову.
Розмовляла Світлана ГОЛОВАЧУК.
Фото автора.